Безкоштовну кав’ярню в Харкові відкрив волонтер із Японії. 75-річний Фумінорі Цучіко вразив українців іще в червні минулого року, коли приїхав жити до харківського метро, щоби підтримати містян, які ховалися від російських обстрілів. Коли рух метрополітену відновили й люди звідти пішли, він допомагав містянам харчами. Тепер вирішив іще й безплатно годувати їх гарячими обідами.

Війна змінює все, зокрема й ставлення до геїв, пише The Economist. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.

2 квітня на гірськолижному курорті Буковель на Івано-Франківщині між відпочивальником та бойовим медиком стався конфлікт. Відео, в якому турист каже: "Їдь у свій Бахмут" та обзиває військового "лошарою", медик опублікував у своєму каналі у TikTok.Бойового медика, з яким трапився інцидент у Буковелі, звати Олександр Одарченко. Він розповів Суспільному з чого розпочався конфлікт та з яким ставленням можуть стикатися військові.

З неволі звільнено 12 українців: 10 військових і двоє цивільних, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот та 13 Вайбер-чатів українців в Німеччині, Польщі та Чехії. Впродовж грудня там було опубліковано близько 32 500 повідомлень з пропозиціями роботи для українських біженців. 13763 таких повідомлень належали до онлайн-спільнот Польщі, 12161 – Німеччини, 6614 – Чехії.

Чеська Республіка невпинно підтримує українців і надає можливість інтегруватися в суспільство. Чехи відчиняють двері своїх осель, збирають тонни гуманітарної допомоги й виходять на численні мітинги на підтримку України.Водночас російська пропаганда не спить і відпрацьовує сценарії впливу на суспільну думку, щоб дискредитувати імідж і боротьбу українців. Чи успішна така пропаганда? Імовірніше, ні, адже прихильників “русского мира та Росии” навіть самі чехи вважають маргіналами. Але щоб так було й надалі, варто пильнувати і вчасно помічати проросійські наративи.

Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха розповів в інтерв'ю УП про те, як війна змінила українське суспільство, базуючись на результатах соціологічних опитувань.

47-річний Олександр Антоненко з Чернігова був учасником боїв за висоту поблизу села Новоселівка під Черніговом (інтерактивна реконструкція цих подій – ось тут).До війни він працював зварювальником, у ЗСУ пішов добровольцем, потрапив до 1-ї танкової бригади. Розповідає: "Коли сказали, що нас узяли на утримання, здивувався, що за це ще й платитимуть. Того самого дня дали зброю. Форми не було. Хто в чому прийшов, у тому й пішов воювати".Менше, ніж через два тижні після добровільної мобілізації Олександр потрапив у полон – під час бою.Ми поспілкувалися з ним у січні 2023 року, після його повернення додому. Далі – пряма мова Олександра

На звільнені території повернулась українська держава. Але ці території — відкрита рана, яка ще й не починала гоїтися.Запитую місцевого жителя Анатолія, як змінилося ставлення до України за останній рік. Він бере театральну паузу й починає з того, що до війни взагалі не цікавився політикою. А після окупації однозначно ідентифікує себе з Україною. Каже, що ледь не плакав від щастя, коли побачив у місті українських військових. Україна принесла з собою хоч якийсь порядок.

Ініціативна група “Першого грудня”, до якої входять відомі інтелектуали та громадські діячі, оприлюднила звернення до річниці великої війни, в якому йдеться про перспективи нашої перемоги. Нижче наводимо текст звернення.