На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати. На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 рок

Оборона зеленого «ковчега». Як громада згуртувалася проти забудови на Совських ставках

Розорані землі природно-заповідного фонду
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Як змінилося життя кожного за 30 років
Сотні тисяч. Яка аудиторія (про)російських медіа в Україні
Скільки людей насправді померло в Україні від COVID-19? (графіки)
Розорані землі природно-заповідного фонду

За даними 2017 року, в Україні розорано 53.6% земель. Це найвищий показник в Європі, і він у перспективі може призвести до виснаження наших ґрунтів і перетворення їх на пустелю. Мало того землі Природно-заповідного фонду продовжують розорюватися, а держава виславляє їх на продаж.

Спроба №2. Як Газпром накручує ціну на газ і чому Україна має запас міцності до весни

Вітаємо в жовтій зоні. Які тепер діють правила?

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Як змінилося життя кожного за 30 років

У потоці проблем, політичних катаклізмів, емоційних переживань ми концентруємося на сьогоденні й забуваємо про те, як жили колись. До того ж мозок влаштований так, що погане забувається, а згадується лише приємне. Ми вирішили повернутися на 30 років у минуле і подивитися, як жив кожен з нас у рік проголошення незалежності.

Швидкість лісової пожежі 100 метрів за хвилину. У нас немає служби, яка має гасити ліси

Торік Україна палала. Повсюдно горіли ліси, коли вогонь уже наближався до сховища чорнобильського реактора, його дивом зупинив дощ. Цьогоріч багато вологи, тож подібних пожеж немає. Та ми бачимо, як зі збільшенням температури на планеті палають ліси в інших країнах Європи. Сумнівів немає — рано чи пізно знову горітиме і в нас. Як в Україні організована служба гасіння лісових пожеж? Коротка відповідь: ніяк, немає в нас такої служби.

Сотні тисяч. Яка аудиторія (про)російських медіа в Україні

За один місяць ці рупори російської дезінформації (далі називатимемо їх російськими сайтами, орієнтованими на українську тематику) збирають до 15 млн візитів лише з України та близько 40 млн з усього світу

Новий локдаун, напевне, незабаром

Скільки людей насправді померло в Україні від COVID-19? (графіки)

Приблизно вдвічі більше, ніж стверджує офіційна статистика.

На Тернопільщині стався землетрус (КАРТА)