Чоловік, дружина, майже 30 кіз, 11 собак і 10 котів — саме в такому складі всі члени екоферми «Лиманська коза» з Херсонщини переїхали на Київщину в жовтні 2023 року, організувавши переїзд лише за тиждень. Перед цим були вісім з половиною місяців в окупації та рік життя на звільненій території, але під постійними обстрілами. Олена і Валентин Бєлозоренки не могли покинути своїх друзів-тварин. Поки не знайшлося інше місце для всіх, вони залишалися в рідному Станіславі.

Транспортний колапс? Зміни клімату? Ризик блекаутів? Переповнені школи та поліклініки? Ні, не чули.Новий житловий мікрорайон на 35 тисяч мешканців на лівому березі Дніпра, між Березняками й Осокорками, який видно чи не з усіх кінців Києва, — черговий склобетонний доказ того, що забудовники з дозволу влади і далі запаковують місто пустками без нормальної інфраструктури, з яких складно вибратися без авто (паркуватися теж ніде), у яких немає куди сховатися в спеку, але які так вигідно продавати.Що не так із цією забудовою, читайте в розборі архітектора Олега Гречуха (більше експертних розборів про забудову Києва і відбудову України читайте тут).

В Ірпені за допомогою 3D-принтера надрукували «перший в Україні» будинок для родини загиблого військового, повідомляє міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

В Україні за 2023 рік збудовано 7,38 млн квадратних метрів житла. Найбільше – двокімнатних квартир чи будівель із більшою кількістю кімнат.

Сусідські чати дратують багатьох українців. Чи є такі чати за кордоном, чи прийнято грюкати по батареях, коли хтось дуже галасує, чи товаришують між собою люди, які випадково опинилися поруч, як сусіди допомагають одне одному у форс-мажорних ситуаціях і як вирішують конфлікти. У процесі дослідження ми з’ясували, що манера спілкування між сусідами часто залежить від висотності будинку. Чим нижча забудова, тим тісніше живе спілкування і менше чатів.

У 2023-му державні та приватні нотаріуси засвідчили у 1,7 раза більше проти 2022 року договорів купівлі продажу квартир і житлових будинків в Україні. Кількість договорів іпотеки зросла вдвічі.

На вулиці Володимира Дрозда в Чернігові збудували містечко з семи екологічних модульних будинків для сімей, які втратили житло через російські обстріли.

Відбудовуючи приватні будинки на звільнених територіях, нинішня влада робить це дорожче порівняно з аналогічним будівництвом у Польщі, не враховуючи енергоефективність та ігноруючи постраждалих. Архітектор Олег Гречух аналізує відбудову на Київщині та Херсонщині й порівнює українські проєкти з польськими.

Поки триває війна, Україна не акцентує суспільну увагу на відбудові. За офіційною статистикою, в країні налічується близько 5 млн переселенців, багатьом з них нікуди повертатися згодом і ніде жити зараз. Особливо гостро постає питання житла в деокупованих містах і селах, куди повертаються місцеві мешканці і приїздять переселенці з півдня та сходу.Масштаби руйнувань і вартість відбудови поки що оцінити неможливо. Алгоритми цих процесів перебувають на початковій стадії розробки, проєктні рішення відсутні, про контроль і прозорість щодо витрачання коштів також поки що не йдеться. А без цього міські й сільські адміністрації не можуть якісно підготувати містобудівну документацію. Щоб не просто шукати закинуті ділянки на околицях, а видозмінювати плани міст і сіл, передбачити і них і дороги, й інфраструктурні об’єкти, і громадський транспорт, і робочі місця.Мешканцям багатоквартирних будинків вдається достукатися до допомоги швидше – через ОСББ, Фонд енергоефективності. Особливо, коли коли йдеться про відновлення пошкоджених дахів і вікон, а не відбудову після тотальних руйнувань.Держава не гарантує компенсації навіть тим власникам будинків, хто збирає чеки й самостійно відновлює втрачене. Не запрацювала сповна й програма “Є-оселя”. Будівельна галузь не здатна впоратися з лавиноподібними потребами.Проте є окремі ініціативи недержавних і закордонних фондів, у деяких містах працює державна програма відновлення “United 24”. Нижче наведемо кілька прикладів відбудови в різних містах України. Багато будинків, які зводять зараз, – тимчасові, вони не відповідають будівельним нормам для житлових приміщень. У майбутньому це призведе до повторного витрачання коштів.

7 600 багатоповерхових житлових будинків у Києві погано зберігають тепло. Навіть до російських атак у багатьох київських будинках неможливо було комфортно прожити осінь і зиму без електрообігрівача. Тепер, після обстрілів енергосистеми, кияни не можуть користуватися ними так вільно, як до війни.Чому для деяких будинків недостатньо централізованого опалення, щоб обігріти оселю, чому клаптикові утеплення й заміни радіаторів не працюють, і що з цим усім робити?