788 чоловіків розшукують як офіційно зниклих безвісти у селі Кринки Херсонської області у період з жовтня 2023-го по кінець червня 2024-го. При цьому кількість загиблих військових, яких вдалось звідти вивезти та врешті поховати, є значно меншою — 262 захисників за цей період. 

Texty.org.ua за допомогою відкритих даних дослідили тенденції зникнення громадян безвісти і представили головні цифри у масштабному дослідженні "Зниклі безвісти за час повно­масштабного вторгнення".

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" започатковує традицію "Дзвін пам'яті та надії" як нагадування про всіх полонених і зниклих безвісти.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко заявив, що до Єдиного реєстру зниклих безвісти було внесено інформацію про більше ніж 24 тис. осіб.

Олександр Смирнов покинув пост голови Національного інформаційного бюро (НІБ). Він підбив підсумки діяльності відомства з моменту його створення.

25 травня Україні вдалося повернути з російського полону 106 захисників Бахмутського напрямку, повідомляє координаційний центр з питань поводження з військовополоненими.

З 2 травня дані про зниклих будуть вноситися в Єдиний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин. Реєстр розроблений Міністерством внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.

47-річний Олександр Антоненко з Чернігова був учасником боїв за висоту поблизу села Новоселівка під Черніговом (інтерактивна реконструкція цих подій – ось тут).До війни він працював зварювальником, у ЗСУ пішов добровольцем, потрапив до 1-ї танкової бригади. Розповідає: "Коли сказали, що нас узяли на утримання, здивувався, що за це ще й платитимуть. Того самого дня дали зброю. Форми не було. Хто в чому прийшов, у тому й пішов воювати".Менше, ніж через два тижні після добровільної мобілізації Олександр потрапив у полон – під час бою.Ми поспілкувалися з ним у січні 2023 року, після його повернення додому. Далі – пряма мова Олександра

Німеччина надає 7,6 мільйона євро проєкту, який допоможе знайти зниклих безвісти внаслідок військового вторгнення Росії в Україну.

“Ледве впізнали його на відео – схуд удвічі, блідий, нестрижений, неголений”, – розповідає Анна, яка понад місяць шукала зниклого безвісти колишнього чоловіка, батька трьох її дітей. І таки знайшла в полоні.Знайти свого родича живим, хоч і полоненим – це “оптимістичний” сценарій для тисяч українців, які місяцями шукають своїх зниклих родичів — цивільних і військових.Їхнє життя сьогодні – це заяви в різні інстанції, листи, дзвінки, перегляд відео з полоненими й загиблими. І постійне очікування новин – хоч якоїсь ясності: чи сподіватися на обмін полоненими, чи мати хоча б можливість поховати. Але державні установи в пошуках не надто допомагають, кажуть родичі зниклих. Їм доводиться самим ставати пошуковцями, щоб дізнатися хоч щось про долю своїх близьких.