Чеська Республіка невпинно підтримує українців і надає можливість інтегруватися в суспільство. Чехи відчиняють двері своїх осель, збирають тонни гуманітарної допомоги й виходять на численні мітинги на підтримку України.Водночас російська пропаганда не спить і відпрацьовує сценарії впливу на суспільну думку, щоб дискредитувати імідж і боротьбу українців. Чи успішна така пропаганда? Імовірніше, ні, адже прихильників “русского мира та Росии” навіть самі чехи вважають маргіналами. Але щоб так було й надалі, варто пильнувати і вчасно помічати проросійські наративи.

У межах проєкту Ukrainian Bookshelves Worldwide створили мапу з 388 просторами за кордоном, де розміщені українські книжки. 

Поки у стрічках новин обговорювали, чи буде повномасштабна війна, Анастасія Томашівська працювала щосили: вона була на 36-му тижні вагітності, а тому хотіла підготувати запас керамічних виробів, щоб після пологів займатися тільки малям, а кераміку продавати онлайн. Але після 24 лютого жінка майже рік перебуває в Румунії, чоловік бачив дитину лише онлайн, близькими друзями стали місцеві волонтери, вона навчає гончарству в маленькій студії, а глина перетворилася на метафору її життя: після випалювання вона набуває міцності. Далі — розповідь Анастасії.

Українська віротерпимість та унікальні особливості релігійної свідомості відчутно згладжують ризик гострих релігійних конфліктів усередині країни. Проте ці самі фактори грають злий жарт з українцями за кордоном і роблять їх вразливішими до потрапляння під вплив російської пропаганди. Сусідня з Україною та культурно близька Польща прийняла приблизно 1 млн українських біженців. Разом там мешкає близько 2,5 млн українців. Чимало з них відвідують храми та гуртуються навколо парафій Польської автокефальної православної церкви (ПАПЦ), яка раніше доволі активно підтримувала РПЦ. Ми дослідили зміст і тональність повідомлень в одній з найбільших польських православних онлайн-спільнот, щоб зрозуміти, наскільки православне середовище в цій країні просякнуто шкідливими проросійськими наративами.

"Студия массажа ищет очаровательных девушек, которые хотят зарабатывать”. ТЕКСТИ виявили 270 схожих оголошень, дослідивши 50 телеграм- і вайбер-спільнот українців у Польщі впродовж грудня 2022 року.Це 1% від усіх оголошень про пошук працівників. Ми також досліджували Німеччину та Чехію, але найбільше "секс-оголошень" зафіксували саме в Польщі. Імовірно, іноді такі оголошення можуть бути замасковані під пропозиції познайомитися: "Познакомлюсь с красивой девушкой. С меня полная материальная поддержка и решение твоих проблем".Більше про це дослідження читайте тутЩо пропонують роботодавці – неважко здогадатися. Чи ризикують ті, хто відгукнеться на такі пропозиції, бути втягнутими в секс-індустрію? Ми спробували це дослідити.

Багато українців, які влаштуються за кордоном на роботу, можуть не повернутися. Тому, навіть за умови швидкого і масштабного процесу розбудови України, на нас чекає величезне структурне безробіття.

Діяльні українські жінки, які виїхали за кордон, беруться до роботи: запускають соціальні стартапи, щоб заробляти на себе, збирати кошти на благодійність і популяризувати національну культуру у світі.Ми зібрали кілька історій про українок, які розпочали свої справи у Європі та США.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Керівниця дитячої студії вокалу з Одеси Юлія Скальська, яка виїхала до Румунії, організувала там творчий центр для дітей і дорослих. Вона стала однією з героїнь артпроєкту Ukraine among us (Україна серед нас) румунського фотографа Аді Тудос. Про своє життя в Румунії вона розповіла у розмові під час зйомок.– До 24 лютого моє життя було таким заповненим роботою й похвилинно розписаним, що я довго не вірила в імовірність вторгнення, – згадує вона. – Коли чоловік розбудив мене словами “Юлю, почалося!”, то перше, що спросоння спало на думку, було: “Це неможливо! А як же мої проєкти?”. Тоді ще була надія, що все невдовзі завершиться й ми повернемося до колишнього життя. Але це страшне кіно ніяк не закінчується, а ми не можемо вийти з кінотеатру.

Російська православна церква підтримала повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Патріарх Кіріл вважає, що загибель російського солдата на цій війні дає йому змогу позбутися всіх гріхів. РПЦ бере участь у депортації українців з окупованих територій і збирає кошти на допомогу російським воякам, щоб убивати українців. Проте все назване не заважає українцям, які тікають від війни з Росією до країн Європи, ходити до московських церков у Відні, Мюнхені, Парижі чи Мадриді.ТЕКСТИ з’ясовують, як влаштовано мережу російських церков закордоном, чи всі російські парафії слід автоматично вважати представництвами ФСБ, а також чому українцям варто шукати альтернативи навіть “опозиційним” росхрамам. Також ми поспілкувалися про це з о. Кирилом Говоруном, професором Університетського коледжу Стокгольма