Вибір редакції

Окупація відкинула місто на 10 років назад. І замість сортувати сміття, прокладати велодоріжки й розвивати спорт, як було раніше, нині місто латає дірки в бюджеті. 20-тисячний Тростянець, що на Сумщині, розташований за 30 км від кордону. До війни він був одним з найпросунутіших малих міст України — майже з нульовим безробіттям, інвестиціями в підприємства й сучасною інфраструктурою. У росіян це викликало заздрість, тому вони все зруйнували. Але стане ще краще, переконаний мер, хоча роботи і проблем тепер хоч греблю гати.

Майже з самого початку російсько-української війни ТЕКСТИ збирають (і архівують) відео зі знищеною та захопленою російською технікою. Станом на сьогодні в базі понад півтори тисячі відео.

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

Після виходу проєкту "Вогняний вал" до редакції написав артилерист з передової, який надав низку уточнень щодо того, як насправді працюють наші підрозділи, перед якими проблемами постають і як їх розв’язують. Ми попросили нашого читача, який від березня працює в Луганській області, детальніше розповісти про особливості роботи, не розкриваючи секретних нюансів, конкретної позиції, підрозділу та імені. Він розповідає, як працює звичайний артилерійський підрозділ, які переваги мають наші підрозділи над росіянами та як ворожій розвідці "допомагають" колаборанти. ТЕКСТИ публікують його відповіді як оповідь від першої особи.Рішення публікувати матеріал анонімно редакція ухвалила з міркувань безпеки військових.

Якісно зібраний рюкзак бойового медика коштує одну-дві тисячі доларів і може врятувати життя десятьом людям. Індивідуальна аптечка має бути в кожного солдата. Але цього всього нині критично бракує: 24 лютого українська армія зросла в кілька разів.Україна виявилася не готовою до повномасштабної війни, виробники тактичної медицини в усьому світі теж не сподівалися на такі обсяги замовлень. Зараз волонтерам ніде купувати медичні засоби для армії, тому деякі люди почали відправляти на фронт неякісні саморобні турнікети, протерміновані ліки й просто непотрібні речі. Але неякісні медичні засоби не лише не допомагають — вони вбивають.

Коли торік у серпні Олена Запорожан відкривала своє ательє-майстерню а Полтаві (39 квадратів, дрібні ремонти, пошив суконь, постелі й дитячого одягу), вона й подумати не могла, як усе закрутиться з початком повномасштабної війни.Текст: Ярослава Тимощук, фото: Аліна Смутко.

Росія періодично завдає ракетних ударів по об’єктах в Україні з території Каспійського моря. Йдеться як про кораблі Каспійського флоту, які несуть крилаті ракети «Калібр», так і важкі бомбардувальники Ту-95 і Ту-160, які, «баражуючи» над акваторією Каспію, випускають по нашій території крилаті ракети Х-101 і Х-555. Чому запуски відбуваються саме звідти, адже Каспійське море – це далеко, а літаки – за бажання – безперешкодно можуть підлетіти, приміром, до західного чи північного кордону України?

“Один снаряд влучив у нашу машину, впав біля лівого колеса. Машину підняло в повітря та розвернуло. Людей розкидало в різні боки".36-річна Тетяна Марвінецька з Херсона ділиться своєю історією, щоб інші знали, якою ціною українці тікають з окупації. І які страшні злочини проти цивільних людей учиняє російська армія в Україні.

Від початку війни Росія краде на окупованих територіях українське зерно, вивозить його та продає третім країнам. Про це неодноразово заявляли українські й іноземні високопосадовці. Ми зіставили дані про російський експорт, трафік кораблів і супутникові знімки.