Каховське водосховище створили в рамках сталінського "Великого плану перетворення природи". Воно докорінно змінило Таврійські степи — тепер тут можна вирощувати навіть рис. А Крим нарешті отримав українську воду. Проте водосховище так і не стало другим Азовським морем, а є радше символом і технічної могутності, і екологічних проблем.

9 травня відтепер в Україні буде не Днем перемоги, а Днем Європи. Відповідно до вчорашнього указу президента вже сьогодні Україна вперше святкує День Європи разом з усіма країнами ЄС. Учора ж Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який скасовує державне свято День перемоги й натомість установлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Законопроєкт ще має ухвалити парламент. Але немає сумніву, що депутати за це проголосують і остаточно покінчать із рештками традицій "побєдобєсія" в нашій країні.

Українцям, які виїхали в Європу, потрібна допомога для дискусії з європейцями, які не розуміють, чому Росія напала на Україну та чому українці не хочуть іти на поступки. Ми спробували підготувати короткі, наскільки це можливо, ключові пояснення.Read this article in English

В УНР на Кіш охорони республіканського ладу (КОРЛ) було покладено чимало функцій сучасної СБУ. Її очолював Павло Богацький. Кіш можна вважати першою українською спецслужбою. Перед нею була Державна варта часів Скоропадського, але вона у своїй суті була більше уламком дореволюційних спецслужб часів царату, ніж українською структурою.

Радянські фільми створювали утопічний світ, який представляли як "об‘єктивну реальність" радянського життя. На цьому ідеальному тлі Захід здавався нестабільним, несправедливим і небезпечним: у тамтешніх фільмах не боялися говорити про бідність, наркозалежність, зорганізовану злочинність, корумповану поліцію, інтриги у спецслужбах та вищому керівництві тощо.Радянські фільми — наче реклама, де всі щасливі й безтурботні. Окрім радянського режиму, вони пропагують усе російське, часто коштом інших народів імперії.

Україну очистять від символів, зображень і пам’ятників, пов’язаних з російською імперською політикою. Міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, буде перейменовано. Музейні експозиції та освітні програми зазнають докорінних змін. Це передбачає ухвалений 21 березня Верховною Радою Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законопроєкт № 7253, ініційований ще торік навесні, спочатку передбачав лише заборону надавати пов’язані з Росією назви географічним об’єктам. Однак до другого читання він переріс у системний деколонізаційнй закон.

Для українців імперіалістичні мотиви Росії у війні проти нашої держави навряд чи є новиною. Проте західні експерти, зокрема історики та інші дослідники «пострадянського простору», за поодинокими винятками, часто заперечували імперські амбіції росіян і через це довго не могли повірити в те, що це є причиною неспровокованого нападу минулого лютого. Дослідниця із Університету Базеля Ботакоз Кассимбекова вважає, що під час війни в Україні цей фокус нарешті зміниться і західні вчені перестануть ігнорувати російський імперіалізм. ТЕКСТИ публікують скорочену версію її колонки на сайті каналу Aljazeera.

"Де я — ніхто не знав упродовж трьох місяців. Дітям сказали, що нема живого, й показували могилу. Але я повернувся – і пішла робота". "Дід" утік з полону, здобув цінну інформацію, виніс списки українських полонених, завербував кількох сепарів і налагодив співпрацю з місцевими по той бік лінії фронту. Сьогодні він волонтерить, створює музей і навчає молодих.Анатолій Токарєв ("Дід") народився в Павлограді, пацаном стояв на обліку в міліції, служив в Афганістані. Потім працював у павлоградському кримінальному розшуку. Далі був полон, а після втечі — диверсії та розвідка в тилу ворога.Read this article in English

Зеленський не вірив у повномасштабне вторгнення та говорив про шашлики весною — відповідно, цивільна владна вертикаль не готувалася до такого розвитку подій. Коли Росія вторглася, влада повторювала оптимістичні повідомлення, що українські війська успішно відбивають атаки. Це коштувало життя тим, хто їм повірив і вчасно не виїхав з несподівано окупованих територій. А були й такі, хто через незнання їхав в окупацію, хоча сподівався лише пересидіти війну поза Києвом.Read this article in English

Відхід 100-літнього Мирослава Симчича замикає епоху великих підпільників. Улітку 2022 померла зв’язкова командира УПА Романа Шухевича Дарка Гусяк, а в листопаді – його син Юрій. Символічно, що їх поховали разом. Гусяк відбула в тюрмах і таборах 25 років, а Шухевич, враховуючи різні форми заслання, – близько 35-ти.