Росія, виявляється, напала на Україну, щоб урятувати світ від апокаліпсису. Про це пише оновлений російський підручник з історії для 11-го класу, виданий у 2024 році за редакцією російського урядовця Володимира Мединського. Автори цього та інших шкільних підручників для старшокласників також стверджують, що український референдум про незалежність був незаконним, у пакті Молотова — Ріббентропа винен колективний Захід, а Російська імперія була найгуманнішою з імперій.

Недільного вечора 30 травня 1926 року в Києві вшановували пам’ять Івана Франка — у ці дні минала 10-та річниця його смерті. Небайдужі кияни були присутні на панахиді в Софії Київській, та багато хто думав про іншу особу — 26 травня в Парижі застрелили Симона Петлюру. Попри залізну завісу, новина про паризьку подію ширилася Києвом, а наприкінці панахиди, коли присутні вже виходили з храму, з хорів полетіла понад сотня листівок зі словами: «Люди, українці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...».

17 травня в московському метро на станції «Таганская» відбулася незвичайна подія. Пенсіонер із гвоздиками повільно підійшов до нового барельєфа, перехрестився й опустився на одне коліно. Перед ним не ікона, а силует Йосифа Сталіна. Чоловік переконано заявив: диктатор урятував його батька, а все зло, яке приписують Сталіну, — вигадки: «Он многих спас, а то, что сейчас несётся ложь, — это не наше, не русское, не белорусское».

Для Кремля історія, з одного боку, є зброєю, а з другого — релігією. Тут є свої «святі» пророки й мученики — від Олександра Невського до Арсена «Мотороли» Павлова. Є святий день — 9 травня. Є ритуали, головний із яких — парад на День перемоги. Є священна символіка й атрибутика: георгіївська стрічка і, звісно ж, російський триколор. Є місія — бути «останнім оплотом традиційних цінностей» у «збожеволілому світі» так званих гендерних свобод. Є, нарешті, набір догматів і міфів: «Росія не програла жодної війни», «Росія врятувала світ від фашизму», «росіяни й українці — один народ» тощо.

Засновниця та директорка Центру “Нова Європа”, позаштатна старша аналітикиня Євразійського центру Atlantic Council (США) Альона Гетьманчук після візиту до Південної Кореї пише про те, що "гарантії безпеки не роздають, їх потрібно вигризати зубами". Texty.org.ua наводять допис експертки у незначно скороченому вигляді.

Попри те, що в обох світових війнах США та Британія були на одному боці, питання військової та фінансової допомоги довгий час кидало тінь на їхні відносини. Про це пише BBC Україна. Texty.org.ua наводять ключові фрагменти матеріалу.

Український богослов, доктор філософії, запрошений професор Папського Григоріанського університету, міжнародний науковий співробітник Університету Альберти архімандрит Кирило Говорун вважає, що Україна стала заручницею ідеологічної поляризації та "культурних війн" всередині США. Він пояснює тезово і з передісторіями, як це сталося. Ниже його історична розвідка.

Археологи в Єгипті вперше за понад століття знайшли гробницю фараона. Схоже відкриття зробили в 1922 році, коли виявили поховання Тутанхамона.

Американський історик Тімоті Снайдер у своєму блозі провів історичні паралелі між Мюнхеном 1938 року і Мюнхеном 2025-го. Texty.org.ua публікують скорочений переклад колонки, здійснений українським істориком Сергієм Громенком.

Документальний роман Максима Беспалова «У пошуках Єви. Історія про чуму, війну та еміграцію», який нещодавно вийшов у видавництві «Локальна історія», читачі називають посібником із дослідження свого родоводу.У ньому автор розповідає про своє дослідження долі українки Єви Ориняк, чиє ім’я він побачив на могилі в покинутому американському містечку Централія в Пенсильванії (США). Вона померла у 1918-му, ймовірно, від іспанського грипу. Її родина емігрувала з карпатського села до США на початку ХХ століття.