Вибір редакції

Статті

Російська мова в ЗМІ, Пушкін і Катерина ІІ — наші пам’ятники работоргівцям

В той час як на Заході гаряче дискутують про подолання колоніального синдрому, в Україні воліють не помічати імперські маркери і залишають тим самим простір для можливого реваншу.
Статті

Мертві степу. Єврейське кладовище на берегах Інгулу, німецька кірха поруч та страх після Голодомору

Ми знайшли єврейське кладовище на березі Інгулу, відвідали розташований поруч закинутий німецький цвинтар. Степ приховує кістки і надії багатьох. “Отут угорські могили з часу Другої Світової… Там закопали німецьких солдат, чорні археологи люблять приходити сюди… Євреїв, очевидно, розстрілювали на цьому схилі…” – невтомно розповідає Олег за кермом старих «Жигулів». “Молодий чоловіче, ключ до Півдня – один, – пояснює мені інтелігентний літній священник, або, як тут кажуть «батюшка», Микита Чудинович. – Геноцид 1930-1933 років. Усе. Більше анічого”.
Журналістика даних

Як популізм накрив Україну. Історія голосувань з 2006 року

Часто електоральну географію України звужують лише до відмінностей між кількома регіонами – наприклад, Сходом і Заходом. Таке спрощення проводить штучні кордони. Водночас, справжня картина значно цікавіша.
Статті

Детективна історія про мертвих бджіл. Бджолярі винуватять у загибелі пасік агрофірми, але винна "колорадська" отрута

Масова загибель бджіл непокоїла багатьох протягом двох попередніх сезонів. Пасічники терпіли збитки та звинувачували сільгоспвиробників. Останні вину заперечували, хімічні компанії доводили безпечність своїх препаратів. Медіа про це писали, читачі обурювалися. Але досліджень ніхто не проводив, тож дискусія й звинувачення ґрунтувалися радше на інтуїції. І ось нарешті в київському Інституті екогігієни і токсикології ім. Медведя, результати досліджень якого визнаються галузевими органами ЄС, провели кілька аналізів трупів загиблих бджіл. І вони дали несподівані результати.
Фрагменти

У поширенні коронавірусу кожен регіон має свій особливий стиль

Схоже, що динаміка захворювання для різних областей показує соціо-культурні відмінності різних частин України. Наприклад, за поширенням коронавірусу можна побачити, яке свято для різних областей більш масове: Великдень чи "першотравень".
Статті

5 хвиль українських в'язнів Аушвіцу: селяни, червоноармійці, бандерівці, остарбайтери і євреї

Упродовж 1940—1944 років за дроти Аушвіцу потрапили 5 груп українців: мешканці Закерзоння (території на захід від сучасного польсько-українського кордону); військовополонені офіцери та бійці Червоної армії з Наддніпрянщини та Східної України; члени ОУН (бандерівської) родом із Галичини та Волині; остарбайтери — молоді хлопці та дівчата з усіх куточків України і, нарешті, останніми — євреї з Закарпаття. Більшість українських жертв Аушвіцу не дожила навіть до «маршу смерті», як назвали самі в’язні пішу евакуацію Аушвіцу, розпочату 18 січня 1945 року.
Статті

Фабрика «експертів» Медведчука. За якими схемами працює імперія його «політичних піарників»

За останній рік ми додали до нашої бази псевдосоціологів та прихованих піарників близько 50 «політичних експертів».Три десятки з цих «псевдоекспертів» піарили Віктора Медведчука, Вадима Рабіновича та їхню партію «Опозиційна платформа — За життя».Ми помітили кілька однотипних схем в їхній роботі.
Статті

Без бляхи. Три історії про те, як українські дерев'яні храми відновили історичний вигляд

Одним із перших випадків, коли на сільській церкві зняли бляху, була церква у Криворівні в Карпатах. На це пішло 30 робочих днів у 2011 році. Готував парафіян до такого кроку священик Іван Рибарук, це тривало 15 років.
Журналістика даних

Тортури димом. Наші міста й села вже задихаються від пожеж на осушених торфовищах. Далі буде гірше

Клімат у світі і в Україні продовжує швидко змінюватися. Стає тепліше, посухи стають частішими, а опади – більш екстремальними. У цих умовах висушені українські торфовища перетворюються на порохові бочки, які щохвилини можуть вибухнути черговою пожежею. А запах гару з торфовищ, що тліють, стає вже звичним кошмаром для мешканців сіл і міст. Та повернути висушене болото у природний стан – надзвичайно складно. До того ж, болота – це “склад” прісної води, якої щороку стає менше.

Підтримайте нас