Відбудовуючи приватні будинки на звільнених територіях, нинішня влада робить це дорожче порівняно з аналогічним будівництвом у Польщі, не враховуючи енергоефективність та ігноруючи постраждалих. Архітектор Олег Гречух аналізує відбудову на Київщині та Херсонщині й порівнює українські проєкти з польськими.

Поки триває війна, Україна не акцентує суспільну увагу на відбудові. За офіційною статистикою, в країні налічується близько 5 млн переселенців, багатьом з них нікуди повертатися згодом і ніде жити зараз. Особливо гостро постає питання житла в деокупованих містах і селах, куди повертаються місцеві мешканці і приїздять переселенці з півдня та сходу.Масштаби руйнувань і вартість відбудови поки що оцінити неможливо. Алгоритми цих процесів перебувають на початковій стадії розробки, проєктні рішення відсутні, про контроль і прозорість щодо витрачання коштів також поки що не йдеться. А без цього міські й сільські адміністрації не можуть якісно підготувати містобудівну документацію. Щоб не просто шукати закинуті ділянки на околицях, а видозмінювати плани міст і сіл, передбачити і них і дороги, й інфраструктурні об’єкти, і громадський транспорт, і робочі місця.Мешканцям багатоквартирних будинків вдається достукатися до допомоги швидше – через ОСББ, Фонд енергоефективності. Особливо, коли коли йдеться про відновлення пошкоджених дахів і вікон, а не відбудову після тотальних руйнувань.Держава не гарантує компенсації навіть тим власникам будинків, хто збирає чеки й самостійно відновлює втрачене. Не запрацювала сповна й програма “Є-оселя”. Будівельна галузь не здатна впоратися з лавиноподібними потребами.Проте є окремі ініціативи недержавних і закордонних фондів, у деяких містах працює державна програма відновлення “United 24”. Нижче наведемо кілька прикладів відбудови в різних містах України. Багато будинків, які зводять зараз, – тимчасові, вони не відповідають будівельним нормам для житлових приміщень. У майбутньому це призведе до повторного витрачання коштів.

7 600 багатоповерхових житлових будинків у Києві погано зберігають тепло. Навіть до російських атак у багатьох київських будинках неможливо було комфортно прожити осінь і зиму без електрообігрівача. Тепер, після обстрілів енергосистеми, кияни не можуть користуватися ними так вільно, як до війни.Чому для деяких будинків недостатньо централізованого опалення, щоб обігріти оселю, чому клаптикові утеплення й заміни радіаторів не працюють, і що з цим усім робити?

Про початок демонтажу першої з будівель - за адресою Гостомельське шосе 12-14-16 - повідомив 29 вересня у своєму телеграм-каналі мер Ірпеня Олександр Маркушин. За його даними, це перший будинок, що постраждав у місті від ворожого авіаудару.“Плануємо завершити роботи та вивезти все будівельне сміття за тиждень. Далі будемо розробляти проектну документацію на нове будівництво та активно шукати фінансування на нього”, – додав Маркушин.

24 червня голова канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик та міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов відкрили тимчасове модульне містечко в Бучі Київської області.

Аналітик міських даних, засновник KPI urban squad Олександр Рак пояснює, чому в Україні немає фонду соціального житла і як це впливає на нинішні проблеми з поселенням переселенців. Далі пряма мова.

Аналітик Центру економічної стратегії Юрій Гайдай розмірковує над методами та заходами, які найкраще допоможуть розв'язати проблеми внутрішніх вимушених переселенців та тих, хто втратив житло під час війни. Висновок: прозорість ринку, конкуренція серед забудовників та ринкові/економічні стимули – найкращі передумови ефективності допомоги

Квартири біля Дніпра – гарантовано приваблива столична нерухомість. Якщо поряд метро, то район має всі шанси стати комфортним та дорогим. Але Микільській Слобідці неподалік станції метро «Лівобережна» не пощастило.

Ціни на первинне житло в Україні продовжують зростати.

Це хочуть зробити, щоб зупинити зростання орендної плати в місті – однак рішення референдуму не є обов'язковим.