На запрошення Гельсінської комісії Конгресу США перед американськими парламентарями виступили представники українських волонтерських організацій. Це, зокрема, представники фонду «Повернись живим» та Благодійного фонду Сергія Притули, а також організацій Razom for Ukraine та Blue/Yellow for Ukraine.

Український волонтерський фонд “Повернись живим” показав роботу мобільних ремонтних комплексів, які були передані Збройним силам України.

Як в СРСР знищували українську культуру, що відбувалося на землях України до нашої ери, як обрати вино, що вдягати взимку й навіщо заводити собаку – тематика волонтерських онлайн-лекцій дуже строката. Слухачі долучаються за пожертви (будь-яка сума), їхні кошти перетворюються на дрони, тепловізори, рації, автогуму й пікапи для ЗСУ. А потім усе це конвертується в “бавовну” для ворогів.

Знайти своїх у новому місті – удача для переселенців, змушених залишити рідні міста під час війни. Краматорцям вдалося знайти формат, який допомагає підтримувати українську армію і триматися самим.Видання Kramatorsk Post і місцевий неформальний волонтерський хаб стали осередком спільноти краматорців, які виїхали з постійно обстрілюваного російською армією міста, що опинилося поблизу лінії фронту під час повномасштабного вторгнення. Краматорці вже зустрічалися в Києві, Львові та Івано-Франківську.Наступна зустріч відбудеться 26 листопада у Вінниці.З чого почалися зустрічі “Свої до своїх”, як їх організовують і чому там зайнято всі вільні місця – для ТЕКСТІВ написала Валерія Пімкіна, активістка й душа місцевої громади, яка понад 10 років працює в місцевій редакції й нещодавно започаткувала неформальну волонтерську спільноту, де об’єдналися колишні військові, місцеві медійники й активісти (з міркувань безпеки не розкриваємо деталей про людей та їхню діяльність у Краматорську).

Волонтери зможуть безплатно навчатись в українському освітньому IT-центрі. Подати заявку можна до 30 листопада.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» реалізували черговий спільний проєкт, загальною вартістю 40 мільйонів гривень.

“Війна стимулює інновації. Що більше вб’ємо ворогів і що менше загине побратимів — то швидше завершиться війна нашою перемогою”, — пише на своїй фейсбук-сторінці Олександр Супрун, голова волонтерського осередку “Справа громад Дарниця”. Ця спільнота разом з 206-м батальйоном ТРО ЗСУ (в якому служить Олександр) розробила прототип автономної турелі для кулемета.

Двоє братів Божків — старший Юрій та середній Іван — після 24 лютого вдавалися до хитрощів на польському кордоні, щоб виїхати з України. Третій, наймолодший, Микола, одразу вирішив залишитися. Братів не пропустили. Вони повернулися додому без дружин і дітей, які виїхали на Захід, і почали вивозити людей з гарячих точок Харківщини — і так втягнулись у волонтерство. Їхні сім’ї зараз розділені, та чоловіки кажуть, що більше не хочуть за кордон.Хлопці робітничих професій налагодили видачу допомоги в рідному селищі Старий Салтів, яке й за кілька місяців після деокупації заледве приходить до тями. Вони опікуються гуманітарним хабом — таких є кілька в деокупованій області.

Два найбільших волонтерських фонди оголосили про масштабні проєкти з придбання військового обладнання для ЗСУ.

Цивільні автівки в українських майстернях перетворюються на бойові машини: на одних ставлять кріплення для кулеметів, в інших обладнують місце для медичних нош. У багатьох є прилади нічного бачення та камуфляж. Автомобілі на фронті – витратний матеріал. Вони потрібні постійно, до того ж їх треба багато. Навіть короткий час служби автівки на передовій – шанс зберегти бійцям життя.ТЕКСТИ побували в одній з таких майстерень на околиці Києва й спостерігали за метаморфозами червоного бусика з Литви.