Ми живемо у світі "після правди", або "після фактів". Не просто у світі, де політики та ЗМІ брешуть - вони брехали завжди - а у світі, де вони взагалі не переймаються тим, чи говорять вони правду, чи ні. Алгоритми, розроблені такими компаніями, як Гугл чи Фейсбук, базуються на даних про ваші попередні пошукові запити та кліки, тому з кожним новим пошуком та кліком ви знаходите підтвердження саме ваших власних упереджень. Автор: Пітер Померанцев, Granta

Група зв’язківців майже тиждень, ризикуючи життям, тягнула дротові лінії між постами, розставляла польові телефони - все для того, щоб уникнути перехоплень ворожою радіорозвідкою. А за тиждень щільного мінометного вогню майже всі ці лінії вийшли з ладу. Кілька кілометрів дроту лишились у “мертвій зоні”, а бійці повернулись до зручних рацій. Зручних як для бійців, так і для радіорозвідки з того боку. Автор: Віталій Кукса, журналіст, зв’язківець ЗСУ

Міста вмирають тоді, коли на їхніх вулицях замість пішоходів рухаються одні автомобілі. Вулиця без пішоходів - це вулиця, де панує криміналітет. Поєднання старих і нових будинків у одному кварталі сприяє економічній активності мешканців. Чи справді це так - перевірили італійські дослідники. Автор: Орест Зог, за матеріалами дослідження Життя і смерть великих італійських міст: дані мобільних телефонів

Політична криза, викликана відставкою міністра економіки, поставила символічну крапку у дворічних сподіваннях на швидкі докорінні зміни після Євромайдану. Звичайно, реформи продовжуватимуться, будуть «перемоги». Але одночасно будуть і «зради». Виникатимуть усе нові проблеми, громадяни відчуватимуть тривогу. Автор: Максим Паламарчук

Тротуари загромаджуються автомобілями, шумні вулиці перестають бути зонами комфорту та стають придатними лише для швидкого пересування. Однак міська людина не втрачає жаги до спокійних прогулянок, зустрічей під відкритим небом та активного відпочинку. Саме тому широкі тротуари, обладнані лавками парки, відкриті спортивні майданчики, освітлені вулиці є нагальною умовою розвитку міст, а достойна інфраструктура публічних просторів – мірою якості нашого життя. А отже, однією з головних викликів для урбаністів сьогодні є повернення людині її втраченого статусу в місті. Автор: Олександр Телюк

Давайте на митниці за законом розмитнювати? Давайте! Імпорт зупинився. Немає ані телефонів, ані меблів. Давайте маршрутки будуть за правилами призначатись? Давайте! Немає маршруток, немає чим їхати. Час проходить, увага громадськості переключається на інший об’єкт, все повертається. І імпорт, і маршрутки, і корупція. Кількість регулюючих органів завелика, навіщо вони працюють, невідомо, кількість погоджень та дозволів зашкалює, кому вони потрібні - також ніхто не знає. Законодавство заплутане. І в цих умовах ви хочете, щоб не було корупції? Автор: Володимир Рапопорт

Найбільші витрати держави зовсім не на армію. На оборону цього року виділено 46 млрд грн, на пенсії, для порівняння, - 200 млрд грн, на освіту – 110 млрд грн. Хоча на пенсію все важче прожити, а освіта стає з кожним роком гіршою. Нам треба "зменшувати державу", тобто збільшувати пенсійний вік, приватизувати все, що можна, і створити невеликі, але дієві державні органи. Відповідь на статтю Максима Паламарчука про те, що в умовах війни ми не можемо дозволити собі "скоротити державу". Автор: Володимир Рапопорт

Перемога у нинішній війні – це лише припинення втрат, але не настання загального щастя. Багато доходів ми не матимемо, але збережуться серйозні витрати на безпеку. Держава витискатиме забагато податків, провокуючи «сірий ринок» і корупцію. Потужна армія та спецслужби посилять впливи на політику і суттєво розчарують лібералів. Тим, хто хоче за десять років жити в Україні як у Польщі, можна порадити хіба що емігрувати. Є всі шанси повторити шлях Туреччини, але мусимо зробити, як в Ізраїлі.Автор: Максим Паламарчук

Росія отримує головний біль і збитки для своїх підприємств, а Україна - більше грошей для озброєння армії. Чим більше наші підприємства вироблять і продадуть ширпотребу, алкоголю, тютюну в цю чорну діру, тим більше податків заплатять, з яких і фінансується наша Армія. Чим більше українці зароблятимуть, тим більше жертвуватимуть на фронт. Не йдеться про товари військового чи подвійного призначення та енергоносії, йдеться про ширпотреб. Автор: Орест Зог