Журналістка Людмила Семенюк, яка нині перебуває на Венеційському кінофестивалі, вважає, що фільм Сергія Лозниці "Київський процес", який він презентував разом зі скандальним режисером і худкерівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Іллею Хржановським, завуальовано підіграє російським наративам. Далі пряма мова.

Останнім часом навколо колись легендарної культурної установи “Довженко-Центр” знову розгорівся скандал. "Є питання завислої приватизації двох корпусів “Довженко-Центру”.

Російський кінематограф створив свій канон фільмів про 1990-ті роки. Немає сенсу перераховувати всі стрічки made in Russia відповідної тематики, більшість українців їх бачили, а хто ні, може зітхнути з полегшенням. Це не наше кіно, і ви небагато втратили. У драмі Олега Сенцова «Носоріг» повністю деконструюється ця романтизація рекетирів. Як і міф про «золоті» 1980-ті, на зміну яким прийшли «лихі» 1990-ті.

Ця стрічка розповідає реальну історію молодої німкені Магди Хомман, яка переїхала в Україну зі своїм коханим після Першої світової війни. Жінка пережила колективізацію, смерть чоловіка, а під час Другою світової її брати та двоє синів опинились по різні боки фронту. Врешті, радянська влада ув’язнила жінку до ГУЛАГу, де вона загинула за невідомих обставин. Фільм знятий за мотивами документальної повісті “Любов і муки Магди Хомман”.

Історична драма розповідає про німкеню Магду Хоманн, яка закохалась в українського солдата.

Вітчизняний культурний фронт розширився, і зробити його огляд за рік означає не просто перелічити все зняте, записане чи видане, а відшукати найкраще з чималого переліку імен.

Для "Не дивіться вгору" добре підійде гасло "Увімкніть мозок". Це не класична комедія, а сатира, яка змусить і сміятися, і замислитися водночас.

Це вам не Данія. Слов’янський детектив завжди страшніший тим, що заснований на реальних подіях. Одного дня підстаркуватий дивак йде на берег річки, щоб порибалити, і знаходить тіло юної дівчини – чи то самогубці, чи то жертви вигадливого кілера. У цей момент мала б заграти знайома мелодія з культового серіалу «Твін Пікс», але ніт – глядач чує бадьору хорватську пісню, що може чимось викликати дежавю фільмів Еміра Кустуріци. Втім, всі аналогії вичерпуються першими хвилинами першої серії, і якщо не рахувати моменти, коли детективові уві сні являються наступні кримінальні епізоди, то цей серіал точно не назвеш вторинним щодо класичних канонів жанру.

Про це йдеться у зверненні акторів, кінематографістів та активістів "Мова об'єднує".