У майже щоденних повідомленнях, скільки снарядів випало на Мар`їнку, немає іншої інформації: у місті лишається близько тисячі дітей. І не працює жоден канал українського телебачення та радіо. Є телебачення та радіо Росії та «Новороссії». Дорослі уникають розмов про війну – є діти, в кого родичі воюють «на тому боці», є діти українських військових. Вчителі стверджують, що їхня справа навчати, а не ставати на якусь із сторін. Натомість, у кожній, навіть найменшій сільській школі – дбайливо оформлений «український стенд». Автор: Марія Старожицька, Київ – Курахово – Мар`їнка – Красногорівка – Слов`янськ – Миколаївка –Сєвєродонецьк - Щастя – Тепле – Плотина – Київ

"Авторка пише: «Я мама двох дітей з невеликою різницею у віці». У мене до таких мама єдине питання: а нашо ви вагітнієте другим дитям, не встигнувши стулити ноги після перших пологів???? Ясно, що з двома малими дітьми вам буде ну дуже важко". Це - один з коментарів до статті Анни Андрієвської "Успокойтє рєбьонка" від авторів "понарожалі і прут с коляскамі". Коментарі аналізував: Євген Лакінський

Пропрацювавши півтора роки першою жінкою-директоркою з планування у Державному департаменті США, на посаді-мрії, я якось перебувала в Нью-Йорку на щорічних зборах міністрів закордонних справ та глав усіх держав ООН. Але водночас не могла не думати про мого 14-річного сина, який 3 тижні тому пішов у восьмий клас і взявся за старе - не виконував домашніх завдань, зривав уроки, завалював тести з математики та ігнорував дорослих. Авторка: Енн-Марі Слотер, липень-серпень 2012. Переклад: Валентина Кузик, Надія Коваль, Галина Заворітня, Діана Зубко. Літературна редакція: Надія Коваль.

Кілька років тому жителів Сінгапуру розважала пісенька, що закликала їх зайнятися ділом заради нації. «Я – патріот-чоловік, а ти – патріотка-дружина, дозволь забронювати місце в твоєму таборі для виробництва життя» - йшлося у веселій пісеньці, яка супроводжувалась картинкою з пульсуючим «мультяшним» серцем. Передрук із The Economist, переклад Юлія Солодько