Більшість дітей в Україні потрапляє в дитбудинки через «зловживання» батьків щодо них (ІНФОГРАФІКА)

На початку 2020 року в 38 будинках дитини в Україні перебувало 2 756 дітей. З них 70% мають затримку розвитку – через те, що їм приділяють недостатньо уваги.

Міжнародна благодійна організація «Надія і житло для дітей» провела дослідження п’яти будинків дитини Полтавської, Херсонської та Дніпропетровської областей, – передає Хмарочос.

Попри те, що у Національній стратегії з реформування інтернатів передбачено з 2020 року припинити влаштовувати дітей віком до трьох років до будь-яких закладів, поки цього не сталося, зазначають в організації.

Дослідження показало, що 68% дітей у будинках дитини не отримували відповідне їхнім потребам і стану здоров’я харчування. Відтак, 58,6% мають затримку росту, 20,2% – низьку масу тіла.

За даними медичної документації будинків дитини, лише 3,4% дітей були здоровими. Однак зовнішній аналіз виявив багато «міфічних» діагнозів та неповну інформацію, особливо стосовно неврологічних діагнозів. Дослідження показало, що насправді 67% дітей були здоровими і мали лише затримки у розвитку через середовище, в якому перебували. 

Попри те, що будинок дитини як заклад охорони здоров’я має на меті забезпечити належну медичну допомогу дітям, насправді перебування в ньому посилює наявні проблеми зі здоров’ям, а депривація призводить до затримки розвитку у здорових дітей, зазначають у дослідженні. 

Що раніше дитина потрапляє інституційного закладу, то частіше спостерігаються подібні негативні наслідки. До будинків дитини, які були обрані для дослідження, 60% дітей були влаштовані у віці до одного року.

У благодійній організацій також проаналізували причини, з яких діти опиняються у таких закладах. Менш ніж 2% потрапляють до будинків дитини через смерть біологічних батьків. Понад 40% – через недбале ставлення батьків до дитини чи зловживання щодо неї. 

Значний відсоток припадає також на випадки, коли батьки зловживають алкоголем чи наркотиками, родина не має житла та засобів до існування або відмовилася забирати дитину з медичних закладів. У Дніпропетровській області в середньому 150 дітей віком до чотирьох років щороку вилучаються із середовища, загрозливого для здоров’я та життя. У Полтавській області – 70 дітей, а в Херсонській – 60 дітей. 

При цьому 54,7% батьків не відвідують своїх дітей після влаштування у будинки дитини. Однак частина дітей формально залишаються «батьківськими» і втрачають змогу потрапити в іншу сім’ю. Тобто термін їхнього перебування в інституційному закладі збільшується.

Автори дослідження розробили також кілька пропозицій. По-перше, щоб запобігти потраплянню дітей раннього віку в будинки дитини, варто розвивати систему соціальних послуг: служби підтримки сімей, послуги перепочинку, допомогу для матері та дитини у кризових ситуаціях тощо.

По-друге, щоб забезпечити потребу в терміновому влаштуванні дітей віком до чотирьох (шести) років, потрібно активізувати створення патронатних сімей. Не менш як 135 таких потребує Дніпропетровська область, 50 – Полтавська та 35 – Херсонська. Також  варто сприяти подальшому усиновленню цих дітей.

Крім того, для забезпечення медичного супроводу дітей раннього віку слід затвердити інструменти для оцінки розвитку дітей від народження до п’яти років та іншу додаткову нормативно-правову базу.

Міжнародна благодійна організація «Надія і житло для дітей» існує в Україні з 1998 року. Її робота спрямована на реалізацію права кожної дитини на виховання в сімейному середовищі. Комплексне дослідження було проведено за підтримки проєкту «Підтримка реформи охорони здоров’я», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та програмою Уряду Великої Британії «Good Governance Fund». 

суспільство медицина діти абзац

Знак гривні
Знак гривні