Статті

Українці так чи інакше мають право називатися європейцями, але досі чимало із них знаходяться у полоні пострадянських та націоналістичних схем. Останні є наслідком двох державних українських концепцій ХХ століття: радянської комуністичної України та фашистської, створюваної Степаном Бандерою. Стаття польського політика Павела Залевського, депутата Європарламенту від «Громадянської платформи», нового співголови Польсько-Українського форуму при МЗС України та Польщі, була опублікована а Газеті Виборчій від 31 січня 2013 року. Переклад: Роман Кабачій. Наше ставлення до висловлених думок читайте в редакційному коментарі під статтею.

Нав’язується концепція «управляючих компаній» (УК) — з одночасною критикою ОСББ та ЖБК, серед яких нібито лише деякі є успішними, а в цілому люди начебто нездатні самостійно здійснювати ефективне управління та обслуговування своїх будинків. Не кажучи вже про те, що УК насправді не є альтернативою ОСББ. Створюючи ОСББ та беручи на себе управління своєю власністю, мешканці багатоквартирних будинків тим самим починають утворювати саме ті «горизонтальні» зв’язки, на яких тримається сучасне суспільство, та позбавляються рабської залежності від влади. Відомий фахівець у галузі прав власності та функціонування ЖКГ Тетяна Монтян разом з економістом Володимиром Дубровським на замовлення CASE Україна та Open Society Foundations дослідили основні проблеми ЖКХ та визначили напрямки порятунку галузі.

«Знаєш, Тарасе, це якийсь безкінечний процес… Допомагаєш одній дитині, а їх же стає все більше. Сідаєш у метро – чергові дитячі очі просять допомоги, розгортаєш газету чи вмикаєш радіо – те саме…» – казала Ганна Гопко своєму другові Тарасу Шамайді більше року тому. Обоє розуміли, що зарадити цьому можуть лише системні зміни. Добре вивчили наявні проблеми – і взялися їх вирішувати. Результат - вперше в історії України у бюджеті 2013 року на ліки для маленьких пацієнтів виділили майже 100% від потреби. Про те, як волонтери змінювали Бюджет дізнавалася Галина Будівська

Із вулиць німецьких міст зникають автомобілі, натомість з’являються люди. Мюнхен і Берлін стають красивішими. Це не мрії, а реальність. Люди часто вибирають автобус замість власного авто тому, що хочуть користуватися планшетом під час поїздки, посидіти на Фейсбуку, перечитати емейли. Приготуватися до робочого дня. Керуючи автомобіль можна хіба що послухати радіо чи аудіокнижку. Перевізники без wi-fi встановлюють хоча б антенти, які підсилюють сигнал мобільних мереж. Про відмові німців від автомобілів пише польська Газета виборча. Інтерв’ю з Доктором Міхалом Беімом, фахівцем в галузі міського та транспортного планування. Переклад Тарас Назарук

Літаки «Аеросвіту» (не усі, але немало) перебували у лізингу в компанії, котра належить Ігорю Коломойському. Лізингові платежі проводилися навіть, коли літак несправний. Увесь прибуток йшов на лізингові відрахування. Після усього, що сталося із “Аеросвітом”, у ЗМІ сформувалося дві основні версій причин банкрутства: економічна - компанія накопичила забагато боргів. І політична: авіабізнес, опинився у колі інтересів “Сім’ї” (групи впливу навколо Віктора Януковича). Тексти з’ясовували, що саме стало причиною економічного краху найбільшого українського авіаперевізника та шукали у ньому логіку. Бізнес-стратегію досліджував: Олексій Воронич

Зі зменшенням значення населеного пункту падає і зв’язок між мовою та політикою, дуже багато сіл з понад 90% україномовності дають понад 70-90% за біло-блакитних. У Львові чи Києві за Партію Регіонів та КПУ частіше голосують там, де підвищений відсоток російськомовних, а у містах південного сходу України спостерігається доволі протилежна ситуація. Автор: Блогер Easternwestern

У «Львівській гастролі» специфічна місцева метафізика знаходить більш, ніж багате втілення. Хоч би й туга геть сухопутного міста за водою. У Куркова вона дуже специфічно «лікується»: в окремих місцях уночі раптом починає з’являтися морський запах і морський шум, від яких людям чомусь стає погано, а в повітрі кружляють чайки, іноді навіть нападають на перехожих. Це «Львівське море» стає справжньою проблемою та центральною детективною інтригою, розкриттям якої займається цілий «загін» головних героїв. Книжку Куркова про Львів, лікувальні властивості українського бездоріжжя, дружбу кагебіста й хіпі та про Юрія Винничука читав Олег Коцарев.

Експорт металу годував Україну протягом усієї історії незалежності. Та минулого року він знизився у двічі, і зрівнявся з експортом продуктів, який постійно зростає. І навіть уряд не чинив перешкод експорту зерна. Важка ситуація на світових ринках примусила українську владу до цивілізованості, стримала апетити чиновників і «своїх» фірм. Та для повноцінного розвитку сільського господарства повинно бути більше економічної свободи і гарантія, що бізнес не "відіжмуть". Автор: Владимир, учасник спільноти ТЕКСТІВ, графіка: Дмитро Мокрий-Вороновський

Зустрівши міліціонера ввечері на вулиці, більше четверті українців воліють перейти на інший бік дороги, оскільки вбачають в ньому небезпеку. 19% дорослого населення України вважає єдиним можливим способом домогтися правосуддя – суд Лінча. Анекдот про прокурорів, в якому винним у зіткненні прокурорського джипу з пам’ятником Хмельницького визнано Хмельницького, знають навіть школярі. Найдивніше, що до такого ставлення громадськості напряму причетні самі ж слуги закону, які, не зморгнувши оком, виставляють себе на показ у соціальних мережах. Руйнацію репутації слуг закону досліджувала Ярослава Мовчун.

Україна підписала з компанією Shell угоду про початок видобутку сланцевого газу - і ця подія стала приводом для бурхливої дискусії в суспільстві. Точки зору тут полярні: одні вважають, що сланцевий газ перетворить Україну ледь не на "газовий Клондайк", інші переживають, що це погіршить і так не найкращу екологічну ситуацію в країні, спричинить забруднення питної води тощо. "Тексти", які неодноразово писали про сланцевий газ, вирішили створити міні-лікнеп на цю тему - і розглянути всі надії і всі тривоги, пов'язані зі сланцями, що називається, з фактами в руках. Автор: Сергій Лук'янчук