Статті

Гротеск Депардьє дав привід французам згадати усі гріхи Росії і Путіна. Одне видання цікавиться, що ж власне має робити міністр культури Мордовії, яким запропонували стати Депардьє. Й іронізує, що попри «табірну» репутацію республіки (а саме там сидить Надія Толоконнікова з Pussy Riots), культура там таки є і міністр має захищати ерзянську і мокшанську мови. Огляд преси робив Євген Лакінський

Роман - динамічний та захоплюючий текст про повстанця Данила Червоного. Втім, письменник передав куті меду – обох ворогів Червоного сміливо можна записувати у його фан-клуб. Червоного як людини у тексті немає, образ позбавлений мотивації, переживань, внутрішніх змін. Боївка у романі - чотири «картонні ляльки» з іменами, що скрізь ходять за лідером і нічого без нього не роблять. Полярність та поверхневість зображення, цілком в стилі масової літератури, припаде до вподоби невибагливому патріоту, який хоче захопливу книгу з "нашим" незламним героєм. Читав і перевіряв: Тарас Фасоля

Попри серйозні виклики і проблеми, з якими стикаються усі без винятку сучасні християнські конфесії, віра залишається одночасно культурним кодом, моральним імперативом і запобіжником від духовного зубожіння для мільйонів людей. Виправити вади сучасної Церкви можна із середини, не полишаючи її. Ця стаття відповідь на текст «Сім смертних гріхів християнства» Автор: Костянтин Воздвиженський

Наші діти живуть у якомусь розірваному світі: важко пояснити різницю між Дідом Морозом і Святим Миколаєм. Хочеться прищепити любов до вишуканої культури колядок і щедрівок, а на офіційних новорічних «ранках» йдеться про якихось незрозумілих і позбавлених змісту зайчиків і лисичок. Варто почати святкувати Різдво разом із більшістю християн і все змінить. У фокусі уваги опиняться колядоки із глибоким християнським змістом, а пласт новорічних радянських штампів відійде на другий план: для олів’є, Дідів морозів, Снігурочок і кіно «С льогкмі паром» банально не вистачатиме сил і натхнення. Автор: Юрій Чорноморець

Підбиваючи підсумки минулого року, котрий, зазначимо, видався для проекту вдалим, ми вирішили подивитися, які статті наших авторів були найпопулярнішими. Тобто, скласти такий собі рейтинг. Укладала рейтинг Ярослава Мовчун

Вітаємо усіх з Новим Роком та Різдвом Христовим! 2012 рік насичений подіями: Євро-12 і вибори до парламенту це вже немало. А ще мовний закон, Хюндаї, Караванський стрілець, заміна традиційних донецьких на «сім'ю». Рік починався з повної безнадії, а завершується із відблиском світла в кінці тунелю. Чи це часом не вогні поїзда, що наближається, покаже рік наступний. Ми ж продовжуватимемо розвивати якісну журналістику. Бурхливий рік – багато читачів.Наша відвідуваність виросла у 6 разів. У грудні 2011 до нас заходило 10 тисяч унікальних відвідувачів на місяць, у грудні 2012 - майже 60 тисяч.

Цього року український кінематограф порадував нас «Тим хто пройшов крізь вогонь», фільмом, який збирав зали. Оглядачі назвали це початком відродження індустрії. В 2013 році українські кіношники планують випустити у широкий прокат 12-15 ігрових стрічок. Частину з них фінансує держава, частина виробляється українськими приватними студіями спільно з іноземцями. Так інтенсивно у нас ще не знімали. Як мінімум три стрічки обіцяють стати фільмами, котрі варто подивитися в кінотеатрі. Автор: Вікторія ХОМЕНКО

Ми вирішили зібрати найбільш деструктивні прояви віри і визначити, що саме може стати каменем спотикання для сучасної людини на шляху до християнства. Аби не виставляти якусь одну конфесію чи церкву, ми взяли різні приклади. Можливо деякі структури згадуватимуться частіше, але всі перелічені проблеми і зловживання характерні для всіх християнських спільнот. Розмірковува: Микола Малуха. Автор у власному блозі зробив оголошення, що відтепер він писатиме статті на релігійну тематику лише за гроші. Читачі могли або запропонувати свою тему, або дати кошти на одну із запропонованих. В рамках цього пробного проекту із пошуком фінансування на журналістські тексти була написана ця стаття. Німецький блогер повністю покрив витрати.

Відомий історик-архівіст Володимир В’ятрович пропонує нові й не зовсім нові драматичні сюжети, почерпнуті з бездонних, але не безвідмовних архівів колишнього КГБ. Книжка Володимира В’ятровича, директора Галузевого архіву СБУ часів президентства Віктора Ющенка, історика, що має імідж мало не головного «хакера» секретів радянських чекістів, зветься промовисто: «Історія з грифом «Секретно»: нові сюжети». Трохи виглядає на надміру рекламний заголовок, але насправді – досить адекватно. В книжці дійсно багато маловідомої інформації, й вона подана дуже зручно, читабельно і сюжетно. Читав Олег Коцарев

Спільний футбольний чемпіонат України та Росії реальний лише в одному випадку – коли ці дві країни обєднаються і стануть однією державою. Автор: Микола Несенюк