Українські волонтери займаються розробкою бойової ракети "Трембіта", дальність ураження якої – 140 км.

Росія продовжує спроби знищити українську енергетичну інфраструктру. Комбінована атака з ударних дронів, крилатих ракет, а також ракет С-300, до якої країна-агресор вдалася 10 лютого, теж була на це спрямована.

Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, який 21 грудня вирушив з візитом до США, президент США Джо Байден оголосить про передачу Україні нового пакету допомоги Україні на суму майже 2 млрд доларів.

15 листопада і 17 листопада росіяни продовжили розпочату з жовтня серію атак на українську енергетичну систему, збільшивши як інтенсивність обстрілів, так і перелік об'єктів, які вони прагнуть вивести з ладу.

Виявилося, що обладнання, яке з'єднує електростанцію з мережею, – вразлива мішень. Щоб зруйнувати електростанцію, потрібна не одна ракета, яка влучить. А щоб вибити пристрій, який трансформує вироблену енергію у придатну для споживання і віддає її в мережу, достатньо одного влучного потрапляння.

Україні потрібні балістичні ракети малої дальності (ATACAMS) для ураження законних військових цілей, таких як бази з боєприпасами, на окупованих територіях у межах радіусу 100 км і більше від фронту. Експерти проекту DefMon наводять приклад села на Херсонщині, де окупанти розмістили склади зі зброєю, які поки є, ймовірно, недосяжними для наявних у ЗСУ снарядів. ТЕКСТИ переклали головне з треду.

Україна може використати досвід захисту Лондоната Анверпена від бомбардувань у Другій світовій війні для покращення захисту від іранських дронів «Шахед-136», які росіяни сором’язливо називають «Герань-2». Про це в свіжому огляді пише американський військовий експерт Трент Теленко. ТЕКСТИ наводять головне з треду.

Напередодні західні медіа написали, що Іран, окрім «герань-мопедів», планує також постачати Росії балістичні ракети класу «земля-земля». Проект The Warzone проаналізував, які типи ракет виробляє Іран, які з них можуть опинитися в Росії і які ризики це несе для подальшого перебігу бойових дій в Україні. ТЕКСТИ публікують головне з цього огляду.

Ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури мають дедалі сильніше переконувати світ у необхідності забезпечити Україну більшою кількістю систем протиповітряної та протиракетної оборони. Водночас не обов’язково зациклюватися на надсучасних системах останніх розробок. Оскільки в Україні є потреба у великій кількості систем на короткому проміжку часу, то ППО, які в "мирний" час вважали б "застарілими", зараз цілком згодяться.Старший політичний радник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), колишній офіцер сил ППО Густав Грессел (Gustav C. Gressel) вважає, що головний виклик для України зараз не в якості ППО, а в недостатній їх кількості, і Захід здатен це змінити. ТЕКСТИ наводять адаптований переклад треду з його роздумами.

10 жовтня Росія завдала по Україні масованого ракетного удару. Російські війська випустили по інфраструктурних об'єктах у різних містах Україні 83 ракети, 43 з них вдалося збити. ТЕКСТИ відобразили у графіці, куди поцілили російські окупанти.