Через півгодини спілкування шеф Кацелярії Президента Польщі Яцек Михаловський запропонував нашій групі стипендіатів однієї з польських освітніх програм говорити йому «ти». Звичайно, такі вольності у спілкуванні були радше виключенням з правил – теперішній міністр очолював колись цю освітню програму, але... у нас не було ані таких голів адміністрації президента, які б просили говорити їм «ти», ані таких, що очолювали б якісь освітні програми. Автор: Олександр Зінченко

Польський економічний успіх мав дуже важливу складову – подолання тягарю комуністичного минулого. Подекуди це нагадувало «Шокову терапію» економічних реформ Бальцеровича. Він базується на "трьох китах": люстрації, створенні Інституту національної пам’яті (ІНП) та «музейній революції». ІНП має слідчі функції і можливість кримінального провадження щодо злочинів, які були скоєні проти польського народу як нацистами, так і комуністами. Польський досвід вивчав: Олександр Зінченко

Вибачте за неапетитність образу, але для мене символом суспільної трансформації Польщі став прапорець із написом «Це мій песик зробив!», який був турботливо кимсь встромлений у купку собачого лайна. Цю купку із прапорцем я побачив просто перед варшавським будинком, у якому винаймав мешкання. Вочевидь, цей символ потребує тлумачення. Історію ідей, котрі привели до успіху вивчав: Олександр Зінченко

Українці так чи інакше мають право називатися європейцями, але досі чимало із них знаходяться у полоні пострадянських та націоналістичних схем. Останні є наслідком двох державних українських концепцій ХХ століття: радянської комуністичної України та фашистської, створюваної Степаном Бандерою. Стаття польського політика Павела Залевського, депутата Європарламенту від «Громадянської платформи», нового співголови Польсько-Українського форуму при МЗС України та Польщі, була опублікована а Газеті Виборчій від 31 січня 2013 року. Переклад: Роман Кабачій. Наше ставлення до висловлених думок читайте в редакційному коментарі під статтею.