#польща
Цього року на Канському кінофестивалі немає українських стрічок. Але є польська короткометражка про українців.
Фільм називається «Олена». В ньому про боротьбу з собою, що завжди цікаво. Сюжет: хлопець і дівчина, втікають від своїх проблем у Швецію. Тут немає нав’язливої теми про невдоволення власною країною та життям у ній. І тут немає бажання втекти від соціальної несправедливості та нереалізованості як у добірці "Українські злі" та "Україна, гудбай!" І розчарування немає, з яким полишають режисери глядача усе того ж альманаху. Каннський фестиваль розпочинається сьогодні.
Фільм дивилася: Вікторія Хоменко
Чому Польщі вдалося? Філософи у владі й інвестиції в довіру (ЧАСТИНА 3)
Через півгодини спілкування шеф Кацелярії Президента Польщі Яцек Михаловський запропонував нашій групі стипендіатів однієї з польських освітніх програм говорити йому «ти». Звичайно, такі вольності у спілкуванні були радше виключенням з правил – теперішній міністр очолював колись цю освітню програму, але... у нас не було ані таких голів адміністрації президента, які б просили говорити їм «ти», ані таких, що очолювали б якісь освітні програми.
Автор: Олександр Зінченко
Чому Польщі вдалося? Люстрація і загальна декомунізація як економічні чинники (ЧАСТИНА 2)
Польський економічний успіх мав дуже важливу складову – подолання тягарю комуністичного минулого. Подекуди це нагадувало «Шокову терапію» економічних реформ Бальцеровича. Він базується на "трьох китах": люстрації, створенні Інституту національної пам’яті (ІНП) та «музейній революції». ІНП має слідчі функції і можливість кримінального провадження щодо злочинів, які були скоєні проти польського народу як нацистами, так і комуністами.
Польський досвід вивчав: Олександр Зінченко