Ганді починає нову кампанію непокори, проте в одному з містечок розлючені люди підпалили дільницю поліції, і 21 поліцейський заживо згорів. Як би вчинив наш політик? Він став би говорити про гноблення з боку окупантів, про доведених до відчаю людей, про те, що поліція сама винна, про незламний дух, про волю до боротьби, героїчних предків, Холодний Яр і Січ. Але Ганді знову оголосив про припинення Сатьяграхи, і знову через неготовність людей до неї. Адже вигнання англійців ніколи не було для нього самоціллю. Головне - побудувати нову Індію. Практику ненасильства вивчав на місці Антон Зікора, фото автора

Квебекці - чудовий народ. Щирий, людяний, творчий. Але необачність їхніх предків ледь не призвела до втрати рідної мови. Англійці були багатші від франкоканадців. Чим більша фірма, чим багатший магазин, чим важливіша посада - тим вони англомовніші.Менеджери і клерки були англомовними, а серед прибиральників та некваліфікованих робітників - більшість складали франкоканадці. Іммігрантам хотілося бути багатими, а не бідними. Тож іммігранти ставали англомовними, а для їхніх дітей англійська була майже рідною. Автор: Євген Лакінський, спеціально для TEXTY.org.ua

Маловідома, цікава й екстравагантна сторінка історії української літератури ХХ століття, періоду „Розстріляного Відродження”. Цього поета не зламав ГУЛАГ, і, повернувшись додому, він продовжив писати дивакуваті модерністичні та авангардні вірші. І ще й намагався їх опублікувати (в тому числі поеми про Бога). Ми так звикли до колаборації та капітуляції в українській радянській поезії (не дивно, що внуки багатьох класиків не уміють розмовляти українською), що випадок з людиною, яка називала себе Андрієм Чужим і Гендриком Кудлатим, не може не зацікавити. Автор: Олег Коцарев