Друга світова війна залишила слід у кожній українській родині - і як правило, розповіді людей, котрі пережили цю війну, разюче відрізняються від офіційної версії, яку нам спускають "згори". Дуже часто ті, хто після уроку в радянській школі на якому закликали розпитати про війну в дідусів, спробували релізувати це побажання натикалися на незрозумілу стіну мовчання найближчих людей. Для багатьох це був перший досвід невідповідності декларованих цінностей і реальних. Редакційна стаття

Ющенко бачив своє завдання президента в якості місіонера традиційної української культури. Потрібно визнати: ми просто не можемо знати, чи дійсно пропаганда культури та історії допоможе будувати успішну процвітаючу державу. Але Ющенко наразі є єдиним президентом в новітній історії України, який мав чітку ідею розвитку України і намагався її втілювати. Публікуючи цю статтю ми розраховуємо на плідну дискусію щодо оцінки екс-президента. Осмислення досвіду п’ятирічки Ющенка це свого роду навігаційний пристрій, який допоможе знати правильний шлях в майбутньому Автор, один з читачів ТЕКСТІВ, Тарас Стаднійчук

Коли чуєш від Андруховича про те, що Донбас гальмує розвиток України - критичне мислення поступається місцем стереотипам, і здається, що письменник має рацію. Дійсно, цей регіон завжди голосував за найбільш ретроградні сили: як не комуністів, то вітренківців, не кажучи про нинішнього гаранта. Але галичани голосують не краще. Як правило вони обирають політиків, для яких поняття свободи і поваги до особистості є глибоко чужими. Автор: Олест Зог

Кабінет професора був занурений у напівтемряву. Стіл натомість був залитий ультрамариновим сяйвом якоїсь фантастичної зірки: з монітора комп’ютера вона освітлювала кілька книжок, здається, з астрофізики, якісь папірці з синусоїдами та... дві відкорковані пляшки вина.Із таємничим професором спілкувався: Олександр Зінченко, історик

–Невже ця вивіска така пам’ятна? Чи така відстойна? – типово «по-фізичному» жартує якийсь хайратий аспірант, поки я клацаю фотоапаратом табличку з написом «Інститут ядерних досліджень», прикріплену до стіни напівзанедбаної прохідної колись модерного комплексу, що охоплює величезну територію на проспекті Науки. Ми минаємо обвішані стінгазетами 60-70-х років коридори, уряди-годи заглядаємо в занедбані кабінети, завалені незрозумілими старими електронними платами, приладами, а то й просто – причандаллям. Автор: Олесь Кульчинський