#село

Статті

Від «трудових армій» до плати за яблуні. Як у СРСР душили селян податками і повинностями

У 1948 році вкотре підвищили податки. Один двір платив понад 650 рублів в Україні й близько 600 рублів у Росії. До Другої світової, наприклад, для колгоспників Кіровоградщини з 15 червня по 15 серпня мінімум становив 30 трудоднів. День роботи у колгоспі в середньому рівнявся до 0,5 трудодня. Розкріпачення колгоспників у СРСР почалося лише з 1974 року (тоді видали паспорти), коли до бюджету широким потоком потекли нафтодолари.
Статті

Декомунізація в головах. Як свобода і власні гроші вчать громади діяти раціонально

Онуки та правнуки тих, хто пережив колективізацію, Голодомор, розкуркулення, репресії та війну, після Революції гідності здобули право розпоряджатися зібраними податками й вирішувати, куди рухатися далі. І це право окриляє: у маленьких громадах потроху проростає «Україна здорової людини». Розповідаємо на прикладі Гуменецької громади на Хмельниччині.
Статті

«Ми зможемо!» Як селяни організувалися в молочний кооператив і стали жити краще

«Справа не в ціні на молоко, а в згуртованості. Люди навчилися працювати разом заради спільної вигоди. Спочатку кричали: “Тож все вкрадуть!”. А тут треба ще й свого докласти». Така наполегливість із боку лідерів громади в просуванні ідеї кооперативу – виняток із правил. Менеджери Львівської аграрної дорадчої служби, котрі допомагають кооперуватися, кажуть, що об'їздили 543 села. Втім, лише у 27-ми із них жителі захотіли щось змінювати та заробляти на своєму молоці більше, витрачаючи менше часу.
Статті

Радянське кріпацтво. Як комуністи зробили з селян «другий сорт» і не хотіли їх «озброювати паспортами»

1933 року влада «зачистила» міста від «колишніх», «антирадянських елементів» та кримінальних злочинців. Усіх, кому відмовляли у видачі паспорта, автоматично виселяли за 100 км. Тоді як селянам паспортів не видавали взагалі.
Статті

«Результатами виборів дуже довольні, бо він – хазяїн». Чому вбивцю Лозінського обрали головою ОТГ

Мешканці 13-ти сіл обрали головою Підвисоцької ОТГ Віктора Лозінського, засудженого за вбивство.
Статті

Лісоруби проти селян. На стороні перших закон, а на стороні других – правда

У селах на Волині люди ще живуть давніми промислами – збирають в лісі ягоди та гриби й продають їх. Але цей заробіток зникає, коли рубають ліс. Причому, це можуть робити й абсолютно законно – але інтересів громади при цьому не враховують.
Статті

Влада «виконуючих обов'язки». Як напередодні впровадження ринку захоплюють сільську землю. Приклад із Полтавщини

На луг за селом заїхали потужні трактори. Вони почали дискувати землю, селяни намагалися зупинити, наступного дня теж орали. Законність виділення землі має контролювати в тому числі Держгеокадастр, та на Полтавщині його фактично немає.
Статті

Три власники навколо Лазірок. Великі агрохолдинги «вбивають» села, фермери, навпаки, вдихають у них життя

— Так. Будинок сільради викупив «Кернел», — розповідає мені сільський голова Олександр Ковальов. — Він здає нам кімнати в оренду за одну гривню. Але ситуація — не з найкращих. Українське село, роздовбане і нещасне. Зробити його заможним може ринок землі. Але він має бути добре продуманий, а правила і держава мають сприяти малим і середнім фермерським господарствам. Автор: Олесь Кульчинський
Статті

Вдома краще? Куди їдуть навчатися студенти із міст і сіл. Розбивка по регіонах

Найкращі абітурієнти здебільшого обирають виші у великих містах: Києві, Львові, Харкові. При цьому, серед вступників з високими балами ЗНО небагато абітурієнтів з сіл. Це доводять академічні та аналітичні дослідження. Випускники шкіл у сільській місцевості менш успішні в навчанні не тільки в Україні. Вступники з сіл вдвічі частіше обирають педагогічні та вдвічі рідше – ІТ-спеціальності.Проект інтернки Олени Нікуліної

Підтримайте нас