Матеріали автора Валерія Павленко

Як в СРСР знищували українську культуру, що відбувалося на землях України до нашої ери, як обрати вино, що вдягати взимку й навіщо заводити собаку – тематика волонтерських онлайн-лекцій дуже строката. Слухачі долучаються за пожертви (будь-яка сума), їхні кошти перетворюються на дрони, тепловізори, рації, автогуму й пікапи для ЗСУ. А потім усе це конвертується в “бавовну” для ворогів.

Щовечора вулицями Нікололя, які нещадно обстрілюють, їздять великі пасажирські автобуси без маршрутних табличок. Вони везуть працівників заводів на нічні зміни.Посеред темного міста ці автобуси схожі на світлячків у високій траві.У Нікополі громадський транспорт зупиняється з настанням темряви — в місті дотримуються світломаскування через постійні обстріли російської артилерії, яку коригують безпілотники.Заводи й далі працюють у нічну зміну навіть тоді, коли містяни виїздять ночувати за межі Нікополя – місто найчастіше обстрілюють саме вночі. Нещодавно компанія Interpipe, яка належить Віктору Пінчуку й володіє кількома підприємствами в Нікополі, заявила, що переводить основні потужності саме на нічні зміни для економії енергії.

“Війна стимулює інновації. Що більше вб’ємо ворогів і що менше загине побратимів — то швидше завершиться війна нашою перемогою”, — пише на своїй фейсбук-сторінці Олександр Супрун, голова волонтерського осередку “Справа громад Дарниця”. Ця спільнота разом з 206-м батальйоном ТРО ЗСУ (в якому служить Олександр) розробила прототип автономної турелі для кулемета.

Покупка квитків на потяг за кордон через сайт, додаток або чат-боти Укрзалізниці — складна й заплутана річ. Хоча купити автобусний квиток до країн ЄС можна за декілька кліків.УЗ продає квитки онлайн лише на кілька маршрутів до Польщі. Хоча безпересадковим потягом з України можна дістатись Австрії, Угорщини та Словаччини. Але де шукати розклад і ціни на ці маршрути й чи можна в інтернеті придбати на них квитки?До того ж квитки до Польщі неможливо знайти в новому додатку УЗ. Потяг до Варшави — взагалі щось міфічне. Квитки на цей рейс на сайті Укрзалізниці постійно відсутні .З'ясовуємо заплутану систему продажу квитків закордон на потяги Укрзалізниці. До речі, після закриття повітряного простору 24 лютого ними виїхали за кордон уже 600 тис. пасажирів.

8:30, ранок понеділка. У Києві звучить чергова тривога, але прильотів у столиці давно не було, тож люди спокійно починають робочий тиждень. Хтось готує собі сніданок, прасує одяг, збирає дітей до школи, а хтось, попри тривогу, вже в дорозі на роботу. Але в цей самий час до столиці летять десятки ракет, які випустила Росія. Чутно перший вибух – ракета впала в центрі міста.

Мешканці села Мощун, яке окупанти знищили під час битви за Київ, готуються зимувати вдома, хоча неушкоджених будинків у селі немає, а від багатьох з них залишився тільки фундамент. Реальність Мощуна сьогодні – це модульні будинки від благодійників і руїни того, що раніше було житлом.Розгрібати завали допомагають волонтери, які щовихідних приїздять у село. Розчищають місця руйнувань, допомагають відновлювати дахи й паркани та затягнути плівкою вікна. У холодну дощову пору охочих вовтузитись у грязюці стає менше, а роботи досі багато.

Заняття того дня ледь не зірвалися через дощ, але він швидко припинився. У повітрі запахло свіжістю, а на голови курсантів, які вишикувалися під деревом, падали рясні краплі.Перед практикою інструктор нагадує правила техніки безпеки: пропелери на коптерах крутяться так швидко, що можуть обрізати пальці.ТЕКСТИ побували на заняттях у Центрі підготовки операторів БПЛА “Крук”, де військові й цивільні вчаться керувати дронами. Ми поспілкувалися з інструкторами та курсантами про те, хто і як може стати оператором БПЛА, що найскладніше в навчанні і як повітряна тривога “розбиває” коптери.

— Більшість батьків цього року були готовими викопати новий підвал у школі, щоб діти могли вчитися очно, — розповідає Олена Павловська, заступниця директора з навчально-виховної роботи київської гімназії №136, де навчаються учні 5-11 класів.Після трьох місяців дистанційки і трьох місяців канікул батьків можна зрозуміти.

Продаж журналістських посвідчень під час війни — це також питання національної безпеки. Такі посвідки дають право володіти травматичною зброєю, можливість безперешкодно здійснювати аудіо- й відеозйомку, відвідувати будівлі органів влади та їхні відкриті заходи. Журналісти вже неодноразово виводили на чисту воду безліч контор, які продавали журналістські посвідчення, до того ж серед них траплялися навіть реальні видання. Одним з таких “журналістів” був і відомий колаборант із Херсона Кирило Стремоусов.Але іноді ці схеми повертаються та видозмінюються — у відповідь на запит охочих "прикритися" журналістським посвідченням під час війни.