Статті

У результаті російської агресії УПЦ МП роздирають суперечності, частина священників хоче самостійності і їх обурює Патріарх Кирил. Та вище духовенство звивається як вуж на сковорідці, аби придумати аргументи чому вони мають залишатися під керівництвом Москви.

Перші загиблі дельфіни на тузлівському узбережжі з’явилися наприкінці березня.– Нас шокували ці знахідки, – каже Іван Русєв, завідувач науково-дослідного відділу національного природного парку, “Тузлівські лимани”, доктор біологічних наук. Вони з колегами й раніше знаходили мертвих дельфінів на території нацпарку. Але це було максимум три особини на рік по всій охоронюваній зоні узбережжя.– Станом на вересень 2022-го ми вже маємо 41 загиблого дельфіна – і це лише ті, яких знайшли на тій невеличкій ділянці берега, до якої ми маємо доступ після початку бойових дій.

В історії України та Казахстану є багато паралелей. Зокрема, обидві країни свого часу були республіками Радянського Союзу й обидві в останні роки переживають болісний процес деколонізації. Що швидше ми пройдемо цей шлях, то швидше зможемо рухатися далі.Як зазначає казахська дослідниця, науковиця Айнаш Мустояпова, для нової інтерпретації історії нашим народам слід усвідомити дві важливі речі.Публікуємо тези її виступу на ютуб-каналі Центру близькосхідних досліджень.Підписатися на канал про Україну та Близький Схід можна ось тутRead this article in English

Минулого тижня російські медіа захоплювалися Дональдом Трампом і нахабно збиткувалися з нібито безпомічних європейців, які ось-ось вимруть від нестачі російського газу. Темою номер один для внутрішнього російського споживання стала мобілізація. Населення закликали йти на війну всіма можливими способами та всіляко шпетили людей, які не бажають брати в руки зброю. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

8:30, ранок понеділка. У Києві звучить чергова тривога, але прильотів у столиці давно не було, тож люди спокійно починають робочий тиждень. Хтось готує собі сніданок, прасує одяг, збирає дітей до школи, а хтось, попри тривогу, вже в дорозі на роботу. Але в цей самий час до столиці летять десятки ракет, які випустила Росія. Чутно перший вибух – ракета впала в центрі міста.

На початку березня 56-річна Антоніна Скрека з села Кувечичі Чернігівського району опинилася перед важким вибором: везти чоловіка Миколу до Чернігова на гемодіаліз під кулями чи залишити помирати вдома?Вирішили їхати. 7 березня їхній автомобіль розстріляли на дорозі неподалік обласного центру. Поранену Антоніну російські військові завезли в окуповане село Льгів, що за 15 км на захід від Чернігова, де її взялася доглядати місцева родина. Тіло загиблого чоловіка залишилося на узбіччі.

У сосновому лісі на околиці Ізюма було кладовище, де вже не ховали людей. Та під час окупації міста ставленики росіян нашвидкуруч організували тут масове поховання. Хрести нумерували цифрами, багато могил — безіменні, багато знайдених тіл — зі слідами катувань. Місцевий житель Віталій Боровий працював у єдиній відкритій на час окупації ритуальній службі. Він ховав людей, збираючи тіла по місту. Зараз допомагає поліції розкопувати й установлювати імена загиблих.Текст: Ярослава Тимощук, фото: Данило Павлов

Ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури мають дедалі сильніше переконувати світ у необхідності забезпечити Україну більшою кількістю систем протиповітряної та протиракетної оборони. Водночас не обов’язково зациклюватися на надсучасних системах останніх розробок. Оскільки в Україні є потреба у великій кількості систем на короткому проміжку часу, то ППО, які в "мирний" час вважали б "застарілими", зараз цілком згодяться.Старший політичний радник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), колишній офіцер сил ППО Густав Грессел (Gustav C. Gressel) вважає, що головний виклик для України зараз не в якості ППО, а в недостатній їх кількості, і Захід здатен це змінити. ТЕКСТИ наводять адаптований переклад треду з його роздумами.

Київський підприємець Роман Бонько на початку повномасштабної війни скористався державною програмою з релокації бізнесу й на своєму прикладі показав, як вона (не) працює. Про те, як зробити цю програму дієвою, ми розпитали в експерта.

Небагато фрагментів російсько-української війни ілюструють ціну поразки яскравіше, ніж п’ятимісячна битва за село Довгеньке поблизу Ізюма. Ідеться про епізод, який, імовірно, обійшовся в сотні життів, але не став для Росії успішним. Дослідник воєнної історії ChrisO, спираючись на відкриті джерела, реконструює бої за Довгеньке й використовує, зокрема, свідчення російських військових, які брали учать у битві. ТЕКСТИ публікують переклад треду з незначними стилістичними скороченнями.