Статті

Минулого тижня російські медіа були обурені новинами про можливе отримання Україною зброї зі збідненим ураном. Пропагандисти почали хвилюватися за майбутнє української екології та заявили про мутацію дітей у зоні застосування таких боєприпасів. Також дезінформатори із захватом висвітлювали візит очільника Китаю Сі Цзіньпіна до РФ. Російське телебачення цілодобово демонструвало цитати Сі, а новинарі писали про “братство на века”. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Мелітополь — найбільше українське місто з уцілілою інфраструктурою, яке росіяни захопили в лютому 2022 року та яке досі перебуває окупованим. Важливу роль у становленні окупаційної влади там відіграв місцевий депутат облради Євгеній Балицький. Але на ключові посади росіяни привезли своїх кандидатів — очевидно, щоб бути впевненими в належному виконанні двох головних завдань: упокорення місцевого населення та використання цивільної інфраструктури для потреб російської армії.

7 великих мереж онлайн та офлайн магазинів і 15 великих видавців у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великобританії, Італії, зокрема й видавництво National Geographic, продають своїм клієнтам карти, атласи, глобуси та іншу географічну продукцію з нанесеними на них окупованим Кримом як частиною Росії. До того ж на деяких картах також є зображення окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей як частин РФ. На це звернув увагу продакт-менеджер Микола Голубей, який проживає в Німеччині й захоплюється картографією. Разом зі знайомими він відвідав кілька десятків магазинів у Німеччині, Швейцарії та Австрії, щоб переконатися, що йдеться про системну торгівлю такими картами, а не про хибодрук. Микола опублікував розлоге й детальне дослідження цього “ринку”, ТЕКСТИ вибрали з нього факти, які нам здалися найбільш знаковими.

Робочий день у чеській районній лікарні починається о 07:00 і триває у високому темпі до 15:30.Наталя Коваленко працювала лікарем-отоларингологом у Києві. Торік вона з дитиною виїхала до Чехії й нещодавно влаштувалася на роботу в місцеву лікарню. Чим відрізняється український робочий день від чеського? Щоб порівняти, ми попросили Наталю описати один день на роботі – яким він був у Києві до повномасштабного вторгнення і яким є зараз у невеликому чеському містечку.

Взаємна підтримка й максимально рівні стосунки між генералами, офіцерами й рядовими – основа ефективної роботи королівської армії Великобританії. Старші командири постійно перебувають пліч-о-пліч з молодшими, щоб військо працювало як годинник, готуючи собі заміну й даючи можливість зменшувати бюрократію та креативно підходити до розвʼязання завдань.На тлі частих новин про проблеми управління в українському війську ТЕКСТИ попросили відставного підполковника британської армії Ґлена Ґранта розповісти про внутрішню кухню таких взаємин з його досвіду й мотивацію, яка керує і генералітетом, і молодшим офіцерським складом. Ґлен Ґрант був першим радником Міноборони України після початку війни у 2014 році. Відтоді підполковник працював в Україні радником, а також одночасно був членом Офісу реформ при Міністерстві, належав до різноманітних робочих груп з питань реформування Генерального штабу. Він також був оборонним аналітиком в Українському інституті майбутнього.Далі – стаття Ґлена Ґранта в перекладі ТЕКСТів.

— Трохи збили температуру, але нижче за 39 не падає. Сьогодні (20 березня — ред.) була третя операція, завтра наступна, — розповідає телефоном 19-річний Дмитро Терещенко, солдат 119-ї бригади ТРО, окремого 167-го батальйону з позивним "Чемпіон", чернігівець. — Видаляють осколки. Вони в легенях, у нирках, у шлунку. Броня зовсім не захистила, усе пройшло крізь неї, — додає він. — Лікарі кажуть, що тепер у мене два дні народження. Бо з такими травмами не виживають.Read this article in English

Україну очистять від символів, зображень і пам’ятників, пов’язаних з російською імперською політикою. Міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, буде перейменовано. Музейні експозиції та освітні програми зазнають докорінних змін. Це передбачає ухвалений 21 березня Верховною Радою Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законопроєкт № 7253, ініційований ще торік навесні, спочатку передбачав лише заборону надавати пов’язані з Росією назви географічним об’єктам. Однак до другого читання він переріс у системний деколонізаційнй закон.

Українському фільму “Оскара” не дали. А дали фільму, який росіяни зняли про Навального. Він так і називається: "Навальний". Це викликало хвилю обурення. Водночас з'явилася інформація, що в Україну приїхав російський режисер знімати художню короткометражку про дітей Бахмута. Це теж додало емоцій.Про це, а також про деградацію Держкіно ми поговорили з Іваном Сауткіним, українським режисером, одним з авторів проєкту BABYLON’13, який прославився кінодокументалістикою під час Майдану-2014.

Російська мова є одним із ключових “стовпів” “русского міра”, який росіяни визначають як сферу своїх національних інтересів і територію потенційного загарбання. В Росії приділяють багато уваги розповсюдженню російської мови, її поглибленому вивченню, а також підтримці різноманітних товариств “русистів”. В десятках країн на всіх континентах вчителі та науковці, які займаються російською мовою, літературою та культурою, є неприхованими осередками “русского міра” з його матрьошками, балалайками, георгіївськими стрічками і любов’ю до “століци нашей вєлікой родіни”. В черговому матеріалі із серії “Бактерії русского міра” ТЕКСТИ розбираються, як влаштовано цю мережу і які ризики вона в собі несе.

Минулого тижня російські медіа розмірковували, де буде український наступ. Пропагандисти хвилюються й оцінюють ситуацію як загрозливу, однак для російського населення в них є "заспокійливе" — фрази, що наступ у будь-якому разі стане невдалим. Вигадали новий навіть не фейк, а казку про “загони хімічних відьом”, які готують хімічні й біологічні провокації на фронті. Переконували, що ордер на арешт Путіна від Міжнародного кримінального суду — не вартий уваги папірець. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.