#суспільство

Статті

Царство чорного кешу. Пару мільярдів на агітаторів і торгівля квотами. Як ходить готівка під час виборів

За дерев’яною партою в невеличкому офісі районного осередку «Батьківщини» сидить чорнявий пузатий дядько. Віктор Миколайович виглядає виснаженим. Позаду — безсонна ніч президентських виборів. Зрідка підводячи очі, він автоматично відраховує п’ять стогривневих купюр спостерігачам та членам виборчих комісій: люди по черзі сідають поруч і ставлять підпис навпроти свого прізвища у таблиці-звіті про отримання заробітної плати. На прикладах останніх виборчих кампаній, президентської і парламентської, ми показуємо, як циркулює нелегальна готівка під час змагання кандидатів. Така система діє і вдосконалюється протягом останніх 30 років української демократії. Текст: Любов Величко
Статті

Чи дійсно перегляд телепрограм робить людей тупими? Ті, хто більше дивиться ТБ, ймовірніше голосують за популістів

Чи й справді тупі люди більш схильні голосувати за популістські партії? І чи здатен цей ефект тривати роками або навіть десятиліттями? Нове дослідження пов’язує перегляд розважальних телеканалів в Італії з підтримкою Сильвіо Берлусконі та інших популістів. Переклад із The Atlantic
Статті

Держава — це сервіс? Ні. Скоріше, щось середнє між спільною справою і прирученим бандитом

Ідея про «державу-сервіс» досить популярна останнім часом. Утім, ми маємо розуміти, що це лише красиві слова, котрі стають рекламними слоганами політиків. Та шоколадний батончик не перетворить тебе на лева, як у телевізійному ролику. Державні послуги не бувають безкоштовними, хоча не завжди ти платиш за них прямо. А сервіс іншої держави може виявитися «надто дорогим». Автор: Максим Паламарчук
Статті

Чому студенти голосували за Зе? Ютуб і мемасики на Телеграм, за їх допомогою Росія «хакнула» значну частину української молоді

Молоді симпатики Зеленського у більшості симпатизували також і проросійським інформаційним структурам та персонам. Втім, якщо класифікувати популярні в них російські джерела за змістом, то виявиться, що більшість із них належить до розважальних. Чи справді можна поєднувати в одній групі впливу відвертих руссо-пропагандистів а ля Шарій і відеоблогерів, які стрімлять в ютьюбчику комп’ютерні ігри чи викладають гумористичні скетчі? Або пабліки на кшталт Новинача чи Перепічки, з мемасиками та відосиками? Насправді й ті, й інші – це явища одного порядку. Причому, другі можуть бути навіть небезпечнішими за перші. Тексти зазирнули в інформаційну бульбашку української молоді. Автор: Орест ЗОГ

Підтримайте нас