Земля, кріпацтво і злочинні мережі. Як живе провінція на Півдні України (Есей)
«А мені шо з тої землі? Да, народ возмущається, бо заднім проходом думає, – міркує Вовчик, підвозячи мене до своєї фірми. – У мене, к прімєру, зарплата п’ять тисяч. У нас більшої ти ніде не знайдеш. Жінку скоротили. Син через год у школу піде, дочка третій клас закончила. Ще від першої жінки пацан підроста. Попробуй проживи і всіх обеспєч. З утра встав – хазяйство, додому вернувся – хазяйство. На вихідних у село – там ше двадцять соток. Думав тракторістом піти. Харашо, у тракторіста за літо виручка восімісят-сто тисяч. А потом цілий год що робить? У году скільки місяців? К єбєням та земля! Хай лучше продають. Може, хоть жить стане лучше».
«Дике Поле» вивчав і в народ ходив: Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач