І тут виникає дивне відчуття: начебто режисер зрадив жанру і особисто Гаю Річу. «Головний відморозок» на покарання якого з нетерпінням чекає зал виявляється втіленням доброти і турботи. Олігарх не просто залишається неушкодженим, але й під кінець фільму "відновлює порядок", а головних героїв забезпечує роботою у своєму ломбарді. Автор: Олександра Киричук

Після кожної серії культового серіалу «Гра престолів» декілька впливових західних видань присвячують матеріали її аналізу. Третій сезон закінчився, фанати катуються в очікуванні початку четвертого. Тим часом ми пропонуємо статтю про те, як тонко автори фентезі схопили суть міжнародної політики Джерело: Foreign Policy; автор – Аліса Розенберг, переклад – Артем Чапай.

Чи є кіно в Україні сегментом медіа-бізнесу, чи все ще проявом мистецтва? Це питання залишається у нас риторичним – як для чиновників, що відповідають за «кіношний» світ, так і самих митців, що бідкаються у пошуках фінансування та політично-детермінованої парадигми. Дивився фільм і вивчав історію: Дмитро Рибаков

Жодна з робіт не перевертає свідомість. Режисери поки що не можуть вийти за рамки свого «культурно-національного» оточення і показати історію глибшу. Таку, яка докопується до глибин дущі і досліджує її потаємні куточки. Для наших режисерів середовище– тролейбуси, лікарні, під’їзди, одинокі пенсіонери, важливіші за сюжет. Кіно дивилася: Вікторія Хоменко

Для героїв «Істальгії», еміграція – це свого роду спосіб дереалізації дійсності. Не випадково, в фільмі так мало кадрів, покликаних зорієнтувати глядача на місцевості. Міста, в яких відбувається дія, практично невидимі, бо герої там насправді не живуть. Ті, хто виїхав, живе в спогадах, в надії на повернення. Ті, хто ще не виїхав, живуть в думках про перспективу еміграції. Кінокритик: Олександра Киричук