Вибір редакції

Анна Геращенко у 2015–2019 роках була головою Введенської селищної ради, а до того координувала гуманітарні та соціальні проєкти, пов’язані із наданням допомоги та розвитком програм для дітей і дорослих із важкою інвалідністю в інтернатах, підпорядкованих Мінсоцполітики. Чому Анна залишила посаду, проєкти, як опинилася в Амстердамі та чим там займається, вона розказала для «Текстів» у Гаазі. Олена Бондаренко, спеціально для «Текстів» з Гааги.

У нашій країні люблять палити та роблять це зі смаком і розмахом. Палять не лише листя та сміття, а й очерет, стерню і траву. Палять так, що аж часом згорають ліси. До того ж щороку через посушливість виникає дедалі більше випадкових пожеж. У підсумку маємо найбільше осередків вогню серед усіх сусідніх країн. Які на вигляд ці пожежі – дивіться нашу інтерактивну візуалізацію.Read this article in English

ТЕКСТИ поговорили зі співавторкою книжки «Як Україна втрачала Донбас» Мариною Воротинцевою про становлення російського «вектора» на Донбасі. Розмову розбавили вставками з самої книжки.

Тут купують квартири від $1500 до 3000 за квадратний метр. Ціна, як у Європі, а навколишній простір, як в Африці. Київська вулиця Глибочицька – майже центр, між історичним Подолом і Верхнім містом. 15 років тому на ній були фабрики, але не було жодного житлового будинку. За порівняно короткий період, окремо від розрахунків генерального плану і без створення відповідної інфраструктури, тут набудували багатоповерхівок на 3000 квартир (ще стільки ж у стані будівництва).

Майже усі українські учні, котрі здають ЗНО на високий бал, учаться в репетиторів. Репетиторство зі скромного додаткового заробітку успішних вчителів стало головним і пристойним джерелом доходів для багатьох із них та поступово витісняє шкільну освіту в старших класах. Ця проблема поширена і в розвинених країнах, ось – чудова стаття про Британію. В умовах, коли школа дає лише дуже посередні знання, батьки учнів випускних класів витрачають десятки тисяч гривень на підготовку до ЗНО, щоб діти могли вступити до найкращих вишів. ТЕКСТИ розпитали досвідчену репетиторку про особливості індивідуального навчання, а одну з учениць – про бюджет підготовки до ЗНО з кількох предметів.

Торік Україна палала. Повсюдно горіли ліси, коли вогонь уже наближався до сховища чорнобильського реактора, його дивом зупинив дощ. Цьогоріч багато вологи, тож подібних пожеж немає. Та ми бачимо, як зі збільшенням температури на планеті палають ліси в інших країнах Європи. Сумнівів немає — рано чи пізно знову горітиме і в нас. Як в Україні організована служба гасіння лісових пожеж? Коротка відповідь: ніяк, немає в нас такої служби.

За даними 2017 року, в Україні розорано 53.6% земель. Це найвищий показник в Європі, і він у перспективі може призвести до виснаження наших ґрунтів і перетворення їх на пустелю. Мало того землі Природно-заповідного фонду продовжують розорюватися, а держава виславляє їх на продаж.

У потоці проблем, політичних катаклізмів, емоційних переживань ми концентруємося на сьогоденні й забуваємо про те, як жили колись. До того ж мозок влаштований так, що погане забувається, а згадується лише приємне. Ми вирішили повернутися на 30 років у минуле і подивитися, як жив кожен з нас у рік проголошення незалежності.

Після еміграції до Канади у 2000-му я відвідував Україну шість разів: у 2003, 2006, 2011, 2013, 2016 та 2018 роках. І щоразу бачив, як країна змінюється на краще. Говорю не про політичні зміни, а про загальну якість життя. Порівнюючи з тим, що було в Україні 2000 року — прогрес колосальний. Якість сервісу — день і ніч. Кількість машин — день і ніч. Можливість подорожувати — день і ніч. Автор: Євген Лакінський, автор книжки «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді».

Люди часто плутають причину і наслідок. Особливо це стосується важливих суспільних та історичних подій. Ми зібрали спогади, які стосуються життя в СРСР у роки, коли він стрімко нісся до розпаду. Погляд у минуле дає змогу побачити ту прірву, в умовах якої нам довелося проголошувати незалежність, і побачити, як високо ми змогли піднятися.