Статті

“Люди в черзі спитали, чи є щось поїсти, – розповідають волонтери у гуманітарному центрі Кропивницького. – Талони на обіди того дня вже закінчились, але в нас лишилось кілька порцій, які замовляли для волонтерів у штабі. Винесли вже охололий борщ, за що було трохи соромно. Але вони так накинулися на нього. Ці люди були з Маріуполя”.

Про причини розповідає військовий експерт Микола Бєлєсков виданню Euromaidan Press. Англійську версію читайте тут.

30 березня в мами був ювілей, тато готував подарунок: настільний теніс на дачі. В Ясногородці. Не склалося, цього року найкращим подарунком став дзвінок з незнайомого номера – телефонувала Люда, мамина подруга з Чернігова, яка вже 17 днів не виходила на зв’язок. У Люди немає електрики й води, вона позичила мобільний у сусідки, бо ж ювілей, треба привітати.

У війни Росії проти України є багато прихильників у соцмережах Південно-Східної Азії та країн Африки. Щонайменше частина з них – реальні люди, хоча є й ознаки ботоферм, здатних підіймати в тренди в цих регіонах хештеги на кшталт #IStandWithPutin чи #IStandWithRussia. Директор Центру аналізу соціальних медіа аналітичного центру «Демос» у Лондоні Карл Міллер у колонці для The Atlantic пояснює, у чому небезпека цієї ситуації. «Тексти» наводять переклад із незначними скороченнями.

Уже понад місяць російська армія намагається взяти Харків – друге найбільше місто України. Як і в інших українських містах, які намагався захопити ворог, він знищував об'єкти інфраструктури (як-от насосні станції, лінії електропередач), намагаючись завдати найбільшого болю мирним мешканцям. Паралельно російські війська обстрілювали житлові будинки зі ствольної та реактивної артилерії.

Журналістка Настя Комендантова із Сум записала розповідь своєї колеги Альони Бояринової про роботу радницею голови Сумської обласної державної адміністрації з питань інформполітики в умовах війни. Далі – пряма мова.

Чернігів залишався в облозі майже місяць. Автомобільне сполучення відновилося вранці в понеділок, 4 квітня. Після підриву мосту через Десну виїхати з міста було практично неможливо.Олена Гобанова з родиною мешкає у багатоповерхівці у мікрорайоні Масани. Вони – серед тих, хто під час війни залишився вдома. Нижче – її розповідь про життя і побут в умовах відсутньої інфраструктури, обстрілів і облоги.

Як відрізняються українські та російські військово-повітряні сили? Які сильні й слабкі сторони є у нас та противника на землі й у небі? Якої зброї нам не вистачає, а якої – в надлишку? Американське військово-політичне онлайн-видання The War Zone випустило величезний текст на основі інтерв’ю з легендарним пілотом українських ВПС на прізвисько Джус. За тижні війни він став одним із «облич» української бойової авіації завдяки численним інтерв’ю, які він дає західним медіа. «Тексти» публікують головне з цього матеріалу.

Ірпінь, Буча, Гостомель стали форпостом Києва – бої у цьому трикутнику тривали цілий місяць.Першим звільнили Ірпінь – 28 березня. 1 квітня стало відомо про звільнення від окупантів Бучі та Гостомеля. Під вечір того ж дня ЗСУ відновили контроль над Демидовом, Димером, Іванковом, що потерпали від окупантів з перших днів війни.ТЕКСТИ поспілкувалися з учасником контратаки в Ірпені й спробували відтворити хроніку подій, що увійдуть в історію цієї війни та боротьби за українську незалежність.Рій російських гелікоптерів атакував аеродром у Гостомелі у перший день війни. Там відбувся перший запеклий бій. 27 лютого перша колона російської техніки зайшла до Бучі. Того ж дня її вперше розбили на вулиці Вокзальній, що вела до Ірпеня.

До критої спортивної арени «Таурон» у Кракові — найбільша споруда такого зразка в країні, вміщає до 22 тисяч людей — кілька зупинок трамваєм із центру міста. Українців, які сюди добираються, легко впізнати, навіть не розмовляючи. Не валідують квитки (проїзд у громадському транспорті Польщі для українців відтепер безплатний), увесь час щось шукають у гугл-картах, деякі обличчя розгублені, як у людей, що не мають плану. Ще трохи поспостерігати, то можна розпізнати Чернігів, Харків та інші гарячі міста — по мимовільних здриганнях, коли пролітає літак або гуркоче трамвай поблизу.