– Ми стоїмо на кордоні четвертий день. Це якесь знущання, – скаржаться далекобійники, які днюють і ночують у багатокілометрових чергах біля польського кордону. Кажуть, що до війни його проходили за день, і вважають, що якби зараз на пунктах пропуску працювали як треба, то не було б черг, які впливають не тільки на життя водіїв, а й на українську економіку.Потік вантажів через західні кордони України істотно зріс з початком війни через заблоковані порти та закриті кордони з Росією та Білоруссю. Але пунктів пропуску для такого потоку там надто мало. До того ж українські перевізники звинувачують польську сторону в прискіпливості та повільній роботі. Водночас поляки пояснюють затримки проблемами в українських перевізників з документами для імпорту товарів у ЄС.

До критої спортивної арени «Таурон» у Кракові — найбільша споруда такого зразка в країні, вміщає до 22 тисяч людей — кілька зупинок трамваєм із центру міста. Українців, які сюди добираються, легко впізнати, навіть не розмовляючи. Не валідують квитки (проїзд у громадському транспорті Польщі для українців відтепер безплатний), увесь час щось шукають у гугл-картах, деякі обличчя розгублені, як у людей, що не мають плану. Ще трохи поспостерігати, то можна розпізнати Чернігів, Харків та інші гарячі міста — по мимовільних здриганнях, коли пролітає літак або гуркоче трамвай поблизу.