У багатьох східних європейців є підсвідомий комплекс: "Ми - не справжні європейці". "Справжня" Європа - це на Заході. А ті, хто живе на схід від Німеччини (але за захід від Уралу) періодично намагаються себе "перевиховати" - стати "європейцями". Пам'ятаєте польський фільм "Знахар", про геніального хірурга, що "пішов у народ"? Коли героя судять за знахарство, прокурор урочисто каже: "Треба визначити, чи є Польща європейською країною, а чи ми належимо до Європи лише географічно?!" Це нагадує фразу з "Весілля у Малинівці": "У Європі гопак не танцюють!" Єврооптиміст Євген Лакінський

Ющенко бачив своє завдання президента в якості місіонера традиційної української культури. Потрібно визнати: ми просто не можемо знати, чи дійсно пропаганда культури та історії допоможе будувати успішну процвітаючу державу. Але Ющенко наразі є єдиним президентом в новітній історії України, який мав чітку ідею розвитку України і намагався її втілювати. Публікуючи цю статтю ми розраховуємо на плідну дискусію щодо оцінки екс-президента. Осмислення досвіду п’ятирічки Ющенка це свого роду навігаційний пристрій, який допоможе знати правильний шлях в майбутньому Автор, один з читачів ТЕКСТІВ, Тарас Стаднійчук

Цей серіал з тих, які можна або обожнювати, або ненавидіти. Відповідно, всі, хто його хоч раз дивився, чи «залипають» на ньому, очікуючи кожної нової серії, як свята, або навіть не хочуть про нього чути. Я відношуся до перших, тому що вважаю, що «Південний парк» - це енциклопедія сатири, причому не тільки на американське суспільство, але і на всі суспільства, взяті разом. Бо в принципі людина скрізь однакова. Чи дивно, що в «Південному парку» можна знайти масу паралелей із сучасною Україною. На робочому місці дивився мульфільм: Антон Зікора

Коли чуєш від Андруховича про те, що Донбас гальмує розвиток України - критичне мислення поступається місцем стереотипам, і здається, що письменник має рацію. Дійсно, цей регіон завжди голосував за найбільш ретроградні сили: як не комуністів, то вітренківців, не кажучи про нинішнього гаранта. Але галичани голосують не краще. Як правило вони обирають політиків, для яких поняття свободи і поваги до особистості є глибоко чужими. Автор: Олест Зог

У статті Не без гріха ми розповідали про те, як підприємці систематично обманюють своїх співробітників. Це викликало шквал обурень. Наші читачі стали говорити, що не всі підприємці такі, хтось сприйняв статтю як особисту образу. І, правда, не всі підприємці шахраї, адже багато з них самі виявляються жертвами своїх найманих працівників. Сьогодні розповідь саме про це, тобто представляємо погляд з іншого боку барикад. З роботодавцями спілкувався: Антон Зікора