Единственно возможный политический процесс проходит сейчас «на улице». Разумеется, это не означает, что он будет «хороший», «добрый», и что он обязательно приведет нас в светлое будущее. Предыдущая неделя была отмечена борьбой украинцев с забором вокруг Рады. Украинцы, выступавшие под псевдонимом «афганцы» и «чернобыльцы» несколько раз ломали злосчастный забор, вступали в конфликт с органами «охраны правопорядка» и затем расходились на вечерний отдых. Другие украинцы, которым не посчастливилось жить в Киеве и развлекаться с приятным во всех отношениях забором, митинговали возле своих органов власти.

Любов журналістів і політиків до поетичних гіпербол перетворюють не надто веселу українську дійсність на нестерпну. «А у нас хіба політичних в’язнів тримають не в окремих колоніях, а разом з кримінальниками?» - щиро здивувалася одна моя знайома (освічена офісна працівниця), коли розмірковувала над вироком Юлії Тимошенко. Реаліст: Костянтин Возвдиженський

«Розсунь палички, візьми до рота, оближи шари», - на жаль, це не наскельний живопис у ПТУшному туалеті, а рекламні слогани однієї зі столичних мереж суші-барів. В Україні, можливо, як ніде у світі, перетворення жінки на товар йде повним ходом при мовчазному схваленні суспільства.Автор: Костянтин Воздвиженський

Страх породжує недовіру. Від недовіри в Україні ростуть тільки паркани. Страх породжує несмак. Бо з точки зору архітектури за тими парканами можна побачити кладовища будматеріалів –архітектори можуть зробити оригінальний проект, але замовники віддають перевагу у кращому випадку псевдо-бароковим коробкам. Страх зупиняє поступ. Україні потрібні зміни, а виборці вимагають стабільності. Страх став економічним чинником. Автор: Олександр Зінченко, Варшава – Київ

Власть «донецких» характеризуется, среди прочего, арестами и «посадками» политиков и чиновников, в масштабах, ранее невиданных для Украины. Это явление, естественно, привлекает внимание и, естественно, требует анализа. Попробую предложить свою версию того, с чем мы имеем дело. Автор: Владимир Золоторев

Як зазначають правозахисники(зокрема Харківська правозахисна група), в Україні лише минулого року 800 тис. людей стали жертвами катувань у міліції. Зважаючи на той факт, що станом на початок цього року в Україні налічувалось 152 тис засуджених. Нескладно дійти висновку, що більшість жертв міліційного насильства – це «мирне населення», тобто люди, провина яких законним чином не доведена. Але міліція все таки "з народом". Міліцейську субкультуру вивчав Констянтин Воздвиженський

В кожного з нас є сусід алкоголік, добре, якщо сусід, а не родич. Якщо походити середньостатистичним київським масивом в робочий час, даєшся диву скільки їх - алкашів. Ми вирішили попити разом з ними.Ходив у народ Олесь Кульчинський

Нам, чоловікам, важко уявити, що таке сексуальне домагання. До нас, як правило, не приставали. Хіба до когось намагалися чіплятися голубі. Тепер уявіть ситуацію: з вами у купе - три жінки середнього віку. Неохайні, п'яні, вульгарні. Запрошують вас випити. Починають ставити руки на коліна, лізти куди не треба... А слова "ні" вони не розуміють. Для чоловіка така ситуація здається малоймовірною. А от жінки знають, що запросто можуть потрапити у аналогічну халепу: причепиться якесь "чудо" - і не знаєш, як захиститися. Автор: Євген Лакінський