На перший погляд, як і на другий чи третій, усе досить просто: в країні, де є свобода слова, будь-хто зможе захистити свою репутацію. Там же, де свободи слова та преси немає - немає і шансів спростувати наклеп. Закон про кримінальну відповідальність за наклеп відхилено. Але його ініціатори не збираються відмовлятися від своєї ідеї, потерпівши фіаско вони взялися за пропаганду. Зокрема, днями у Фейсбуці була створена група, члени якої, під прикриттям боротьби із замовними матеріалами проштовхують ідею кримінального переслідування журналістів. Автор: Сергій Гузь, журналіст, виконавчий секретар Незалежної медіа профспілки України

«Закон про наклеп» буде ухвалено, якщо не перед виборами, то після нового року. В очах можновладця стаття в кримінальному кодексі – чи не ідеальний інструмент, щоб «плебеї» не бовкали про його дорогоцінну персону зайвого. Однак задіяти його на повну силу у якості нагайки для свободи слова можна тільки за умов тоталітарного режиму. Застосування кримінальної відповідальності за наклеп на наших теренах перетвориться на фарс. Буде весело, але й будуть жертви. Наклепував Павло Шульц.

У Запоріжжі і області влада витискує опозиціонерів із передвиборчих перегонів за допомогою силових структур. Четверо з рейтингових незалежних мажоритарників стали фігурантами кримінальних справ, щойно подали документи у Центральну виборчу комісію. Одного з них, «ударника» Вадима Кривохатька, вже оголосили у розшук. Самовисуванеця Петра Сабашука можуть арештувати вже цього тижня. Зазирав у пекло Павло Шульц

З 2010 року, коли Україну очолили «донецькі», заточилася війна. Війна влади проти суспільства. Державний апарат заходився поступово згортати наші права і свободи, видушувати демократію і українську ідентичність. На цій інфографіці змальовано плин «бойових дій» на усіх фронтах. Наразі ми програємо. Але зберігаємо здатність ефективно контратакувати.