В новому романі Жадана немає цього обридлого ще з 90-х стьобу над всім і всіма, захоплення різного роду маргіналами, наркотичних і алкогольних експериментів. Тут не зустрінеш жартів про Степана Галябарду і монгольських міліціонерів. Це роман про відповідальність. Жадан тут максимально серйозний, він тримає читача у напрузі. Навіть коли той ніколи в житті не падав лицем у снігову жижу під свист міни, то все одно зрозуміє, що таке зимовий дощ, січнева відлига і як й іти розкислим полем кудись кількадесят кілометрів. Читав: Костянтин Воздвиженський

Перед нами добра пригодницька література, що її варто читати на дачі, на пляжі, у поїзді. Сидячи у, припустимо, шезлонгу під, припустимо, яблунею, ви поринаєтеся у старовинний світ двадцятих, де постійно щось розслідують і де геть усі розмовляють українською. Задоволення гарантовано. Ви полюбляєте ретро? Шукаєте якісні українські детективи, написані не Кокотюхою? Тоді зверніть увагу на збірку "Постріл на сходах. Антологія детективної прози 20-х років ХХ століття". Автор: Євген Лакінський

Закінчився щорічний Книжковий Арсенал у Києві, й любителі літератури відпочивають від фестивальних заходів та перебирають придбані новинки. Хіба забудеш ці задоволені й виснажені обличчя людей, що тягли торби з книжками в бік метро «Арсенальна» чи по своїх автівках? Беручи приклад з інших щасливих книговласників, розповім, що цього року дісталося мені. Не про все, звісно — на Арсеналі була ціла купа цікавих новинок. А про п’ять показових і яскравих книжок. Автор — Олег Коцарев

У книжці можна впізнати як "Л/ДНР", так і нашу українську боязнь до відкритого світу. Дія роману відбувається в ефектних і "мальовничих" декораціях. Руїни звичайнісіньких житлових кварталів, гаражів, усілякої індустріальної інфраструктури і головне – велетенське сміттєзвалище. Усе разом має назву Корито – так колись назвали селище. Тарас Антипович зумів зробити такий антураж цікавим, колоритним і самодостатнім. На сторінках книги легко відчути себе сталкером. За цей роман письменник отримав премію «ЛітАкцент року» 2016 року.

2016 року в молодій українській прозі відбувся досить яскравий і з розголосом дебют: поет Мирослав Лаюк видав свій перший роман "Баборня". Твір, з одного боку, досить естетський і не надто прозорий, а з другого, такий, що має помітне соціальне звучання. Читав Олег Коцарев

Переважно українські книжки про нинішню війну слабкуваті. Їх автори не дотягують до того, щоб опублікуватися в The New Yorker. Тим часом Росія починає продукувати сотні літературних текстів про війну на Донбасі. І хоча на брехні не напишеш дійсно гарної літератури, українським письменникам варто працювати швидше і якісніше. Текст російською. Автор: Іван Ампилогов, журналіст, ветеран

Письменниця пропонує формулу: «Між рабським існуванням і героїчною смертю він обрав перше, і тільки завдяки цьому вибору стала можливою я». Формулу, яка на рідкість прямо і чітко говорить про українську історію. У центрі роману Тані Малярчук – яскрава історична особа. Яскрава, проте далеко не найзнаніша і не найпрочитаніша в сьогоднішньому українському суспільству (що, в принципі, є плюсом книжці). Це – В’ячеслав Липинський. Кому і за що дали премію "Книга року ВВС", вивчав: Олег КОЦАРЕВ