На матеріалах музею шістдесятництва, розпорошених нині по приватних квартирах, вже захищено дисертацію, створено кілька документальних фільмів. Ними постійно цікавляться журналісти з різних країн. Це й кілька персональних бібліотек, і практично увесь самвидав, і особисті речі, аудіо записи, унікальні рукописи та малюнки Алли Горської, листування, різноманітні артефакти табірного виробництва. Автор: Дмитро Рибаков

Головна характеристика столичного бюджету в порівнянні з попередніми – зростання соціальних видатків на фоні згортання капітальних вкладень. Окрім тих, які можна здійснити швидко і записати у актив керівництва міста. На відміну від інших міст, які сидять на голодному пайку через відсутність грошей навіть на зарплати, Київ почувається, як вареник у маслі. Це й не дивно влада за будь-яку ціну хоче обрати легітимним мером голову КМДА Олександра Попова. Міську казну вивчав: Тимофій Крамарів

Сайт «Наші гроші» посилаючись на «Вісник державних закупівель» опублікував цікаву новину: відтепер у Києві вироблятимуть трамваї для потреб міста. Причому за гарною ціною: 7,2 млн грн. для порівняння: новий чеський трамвай коштує близько 5,5 млн. грн. Вартість машини харківського виробництва - 2-2,2 млн. грн. Але дивне навіть не це: трамваї за мільйонон доларів довірено збирати на ЗАТ «Київський завод електротранспорту», якого фактично не існує. Завод-фантом шукав: Микола Поліщук

Іноді вночі щось тихо штовхає мене в спину й змушує вештатися нічним містом: щось просити чи запитувати в поодиноких перехожих, пити пиво в дешевих генделях, смалити цигарку за цигаркою на самотніх зупинках тролейбусів та автобусів, оминати псячі зграї й прислухатися до чужих розмов. Дивно, але на початку дві тисячі десятих такі мандри стають дедалі безпечнішими. Час змінюється так блискавично, аж ми самі цього не підозрюємо. Отак якось пізно увечері я виходжу з Теремків, щоб посеред ночі дістатися до Борщагівки по Об’їзній дорозі.Окружною вештався: Олесь Кульчинський

Якось тиждень тому, мені довелося спостерігати жалюгідне, утім, потішне видовище. П’яний «ветеран-афганець» (така собі гарматна тушка), п’яний «в дупло», брудний і немитий, лаяв по чім світ «хачів». Далі, не втримавшись на ногах, цей «біложопий» сів у багно посеред так званої клумби з квітами – одинокого чорнобривця, посіяного в намулу, у шині з під гордості радянської техніки «камаза». Мені ж подобається, як Київ урізноманітнюють мігранти. З мігрантами тусувався: Олесь Кульчинський, перекладач, сходознавець

Вчора закінчився новий столичний книжковий ярмарок під досить звучною назвою «Книжковий Арсенал». Як нескладно здогадатися, проходив він у Мистецькому арсеналі. Чи не єдиному прохолодному місці Києва у ці дні. Властиво, це був і ярмарок, і фестиваль, і виставка. У найбільшій частині Арсеналу продавалися книжки, а в одному місці навіть автомобілі від спонсорів. Видавництв було представлено не так, щоб дуже багато, але майже всі найактивніші. Та питання чому в Києві ніяк не з'явиться і фестивалю, і виставки львівського масштабу продовжує висіти в повітрі, хоча видавці говорили про гарні продажі книжок. А ідея Ющенка перетворити заводське приміщення в культурний центр виявилася вдалою. По книжки ходив: Олег Коцарев