На Подолі у дворі кияни встановили несподівану клумбу - в піаніно "Україна" :) - але ці квіти знищили сусіди-нотаріуси, разом із музичним інструментом, за що й були покарані обуреною громадськістю. Драматична історія зі знищеною і відродженою "Україною" стала хітом укрнету минулого тижня. Київські дворики прикрашав: Антон ЗІКОРА

„Борщаговка”, „Борщага”, „Борщаговочка”, просто „Борщагівка” – так давно звикли називати в народі цю київську „оазу”. „Рай” робітничих хрущоб і перших „хмародряпів” часів застою. До речі, нічого „лахати” – „Борщага” потрохи окультурюється, тут дедалі більшає всяких хайратих-волосатих, інтєлів, неформально прикинутих тощо.Спальний район оспівував: Олесь КУЛЬЧИНСЬКИЙ

У суспільстві існує думка, що керівники Партії регіонів ні чому не навчаються, ні до чого не прислухаються і нічого не хочуть змінювати в себе. Але це не так. Варто було представникам їхньої верхівки півтора місяця послухати незадоволений гомін київських водіїв, які простоюють в пробках через рух Президента на роботу з Межигір'я, як вони вирішили щось зробити. Укладкою асфальту цікавився: Антон ЗІКОРА

Все почалося з скандалу навколо «Еліта-центру» - саме ця авантюра змусила об'єднатися інвесторів житлового комплексу «Голосієво». У 2006 комплекс почала будувати компанія «Міськжитлобуд» на столичній вулиці Голосіївська. Ще коли там були тільки котловани, майбутні сусіди стали шукати один одного в Інтернеті. Іншого способу познайомитися просто не було. Коли знайшлися, утворилася ініціативна група, яка стала контролювати або хоча б робити вигляд, що контролює процес будівництва. Досвід боротьби за свої права вивчав: Антон ЗІКОРА

Вода – це джерело життя, та наразі для нашої країни, скоріше, це джерело проблем. Цьогорічна повінь це підтверджує. Здавалось би було зроблено все або, скоріше, не зроблено нічого, щоб підвести водопостачання в Україні та в столиці зокрема до повного калапсу. Чого ж чекати цього року киянам від матінки-природи та від столичних водозаборів? Чистоту питної води досліджувала: Наталя ШЕВЧЕНКО

Релігійність українського народу вражає. Вранці в неділю біля однієї з церков Троєщини збираються десятки тисяч людей. Про те, щоб усім вміститися в храмі, мова не йде. Парафіяни виставляють кошики зі скоромним вздовж нескінченної дороги, по якій ходять священики і окроплюють усіх святою водою. А люди йдуть і йдуть. Щоб подивитися, як святкує найбільший спальний масив Києва (300 тисяч - це більше людей, ніж у Чернігові!), ZaUA.org вирушив до Троєщинської Святотроїцької церкви. Розговлявся: Антон ЗІКОРА

На Великий Піст театральні видовища були обмежені, на Страсному тижні зовсім припинялися. Тож у святкові дні маса глядачів, яка скучила за улюбленими виставами, могла, нарешті, отримати задоволення. Особливою складовою частиною свята Великодня завжди був урочистий стіл. Великодні столи з бабами, пасками, мазурками, поросятами, індиками, крашанками й писанками та різноманітними напоями чекали гостей кілька днів, аж тиждень включно… За втраченим Великоднем ностальгував Михайло Кальницький