#книги

Статті

«Останні українці Польщі». У дитинстві українєц була найгірша образа. Зараз донька робила в школі презентацію про Україну

У жовтні у видавництво «Discursus», за підтримки Українського культурного фонду, вийде друком книга репортажів Олега Криштопи «Останні українці Польщі». В ній зібрані унікальні історії українців із реніонів Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Любачівщина та Західна Бойківщина, яких у 1947 році у рамках операції «Вісла» депортували з їхніх земель та розпорошили на півночі та заході нової польської держави. Публікуємо розділ із книги. Автор: Олег Криштопа, книга «Останні українці Польщі»
Статті

«То пан іще й неандерталець?» «Дивні люди» Артема Чапая: про Україну з любов’ю і гумором.

Якщо сказати про «Дивних людей» однією фразою, то давно я не сміявся так довго і щиро. Книжка просто нашпигована гумором. І гумор цей тонкий і глибокий. Ні, примітивні жарти теж є, але вкрай мало. А здебільшого —добра іронія. Україна, описана Чапаєм, неймовірно гарна, попри всі економічні та соціальні проблеми. Люди, що живуть в Україні, назагал добрі, хоч і мають тисячі недоліків. Євген Лакінський, автор книги «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді» https://facebook.com/MiyKvebek/
Статті

Роман «Клавка» читається захопливо. Тонко передає епоху повоєнного Києва, перетворює письменників з підручників на живих людей

Почнемо з того, «Клавку» написано майстерно. Знаю, що слово «майстерно» вже затягане, але як інакше описати цю книжку? Всі герої — як історичні, так і вигадані — тривимірні та складні. Події виглядають справжніми. Київ 1947 року — як живий. Повоєнне життя показано реалістично. Навіть їжу описано так, що хочеться її скуштувати прямо зараз, не відриваючись від книжки. А на останньому Львівському форумі видавців «Клавці» присудили нагороду в номінації «Сучасна українська проза». Автор: Євген Лакінський, автор книги «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді»
Статті

Товсті книжки на вихідні. Огляд трьох видань, з яких почався український репортаж

За останні роки вийшло три книги зі статтями українських репортажистів 20-х років. Репортажі написані на теми, які й сьогодні цікаві: від маріупольських портів до стамбульських ринків. Критики закидали Олександру Мар'ямову, що він, замість оспівувати радянські здобутки, описує життя людей. Стиль Майка Йогансена легкий та дотепний, читаючи, ніби чуєш крик морських чайок, про яких згадує автор. Cлух журналіста спрямований назовні, його нерви оголені, у текстах багато голосів та героїв. В усіх авторів часом важко відрізнити, чи це репортаж, чи художня замальовка на основі реального життя. Авторка: Ярослава Тимощук

Підтримайте нас