Упорядники зібрали у майже 400-сторінковий том прозу, поезію та трохи драматургії Донбасу. У співмірній кількості є твори українською та російською мовами. Тексти переважно уродженців Донеччини та Луганщини чи людей, що провели в цьому краї якийсь час. Читав Олег Коцарев.

Українці відносно обізнані про життя в Канаді і часто уявляють її як Ідеальне Місце Для Еміграції. Та прочитайте книжку Євгена Лакінського «Мій Квебек» (побачила світ у видавництві «Нора-Друк») — і зрозумієте: ви нічогісінько не знаєте про таку особливу частину цієї країни, як Квебек. Це досить закритий край, набагато менш поліетнічний і мульткультурний, ніж решта Канади. Книжка Євгена Лакінського, якого в Україні знають, як журналіста й письменника (а в Канаді він працює держслужбовцем) розповідає про Квебек, його людей, мови і життя очима українця. Читав Олег Коцарев.

Результат - таке собі «Кабаре» української Одеси: роман між яскравою жінкою і двома вишуканими чоловіками. А радше, два таких «Кабаре»: сучасне - дружба між Орестом і богемним подружжям, і історичне - коли у 1920-ті роки молоді Довженко і Яновський зустріли оперну співачку Іту. Уся ця романтика відбувається на тлі білих яхт, нудистського пляжу, нічного купання у морі, шикарного готелю, різноманітного алкоголю і степових вітрів. Читав: Євген Лакінський