До війни березень і квітень – це були місяці, коли Україну огортав дим. Горіла суха трава.

Національне географічне товариство представило карту водних ресурсів світу. Інформація, викладена на ній, базується на глобальній моделі, розробленій в Утрехтському університеті в Нідерландах. Під керівництвом дослідника National Geographic Марка Біркенса карта водних ресурсів світу допомагає нам зрозуміти, де і чому виникає дефіцит води, як зміна клімату може поглибити його – і навіть як ним можна керувати.

Центр національного спротиву (ЦНС) склав мапу таборів, куди росіяни розселяють депортованих українських дітей.

У межах проєкту Ukrainian Bookshelves Worldwide створили мапу з 388 просторами за кордоном, де розміщені українські книжки. 

Росія продовжує спроби знищити українську енергетичну інфраструктру. Комбінована атака з ударних дронів, крилатих ракет, а також ракет С-300, до якої країна-агресор вдалася 10 лютого, теж була на це спрямована.

Останнім часом високопосадовці та військові повідомляють про наближення нового масштабного наступу росіян. Говорять, він може розпочатися на сході або півдні України, північний напрямок наразі розглядають як менш імовірний. З ними погоджуються й військові експерти: наприклад, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець вважає, що повзучий наступ окупантів вже розпочався.

З відкритих джерел ми зібрали інформацію про влучання ракет і дронів та наклали їх на схему української енергомережі. Влучання в інші цілі, крім енергосистеми, на карті ми не позначали.

Ми зібрали з відкритих джерел інформацію про нову хвилю російських ракетних обстрілів і показали її на карті. Командування Повітряних сил ЗСУ повідомляє, що у вівторок 15 листопада Росія запустила близько сотні ракет по енергетичних об'єктах по всій країні. Цього разу географія обстрілів ширша, ніж під час минулих атак у жовтні та на початку листопада. Удару зазнали здебільшого області на правобережжі України, було кілька ударів і по лівобережжю. Більшість ракет вдалося збити.

Операції зі звільнення Херсона тривали з весни, коли російські війська, що наступали на Миколаїв, Вознесенськ, Баштанку й Кривий ріг, зупинилися. Згодом українська армія розпочала свій наступ, але херсонські степи — одна з найважчих для ведення війни місцевостей. Урешті операція, що тривала майже пів року, дала свій результат, а зусиллями українських воїнів Херсон залишився цілим, на противагу містам, які “штурмувала” російська армія, стираючи їх на попіл.