Від Ірану до Китаю - блоги та соціальні мережі вихваляли на Заході як остаточне знаряддя демократії та дисидентських рухів. Втім, як зазначає оглядач політичного інету Євґені Морозов, минулого року революція не була твіттеризована. Підготував: Артем ЧАПАЙ

Є всі підстави говорити про те, що в Ірані почалося дещо схоже на Інтифаду палестинців в середині 90-х років в Ізраїлі - постійні сутички з правоохоронцями, акції непокори, саботаж. Період тиші, що продовжувався після протестів які відбувалися влітку після виборів, закінчився. Верховний лідер Ірану аятолла Хаменеї припустився дуже важливої помилки:

Коли на вулицях Ірану почалися масові протести, більшість традиційних ЗМІ їх, за великим рахунком, проігнорували. На CNN показували інтерв'ю з товстими мотоциклістами. Жоден інший американський канал не проявив себе краще. Про іранське телебачення говорити, звісно, не доводиться: цензура. Британське ВВС та арабська Аль-Джазіра виявилися швидшими. Але найважливішу роль відіграв інтернет.