Ви коли-небудь замислювалися над тим, що стається з електронною поштою та блогами в соціальних мережах, таких як Livejournal або В Кoнтакті, тих, хто помирає? Хто отримує доступ до їхнього акаунту, і чи можуть тоді інші в принципі отримати доступ до записів і до особистої інформації, яка розміщена в Мережі? Підготувала: Оксана ДУТЧАК

Наші чиновники знахабніли остаточно - вони беруть не за якусь виконану роботу, а просто за... власні підписи. Колись ми досліджували ринок дозвільних документів по землевідводам у Києві - а зараз пропонуємо вам схожий матеріал про столичний ринок газифікації. Схема подібна - енергійні молоді люди з необхідною мірою цинізму спеціально створюють юридичні перешкоди, а для того, щоб їх подолати, вимагають готівку. Із редакцією ZaUA.org зв'язався один із людей, який займається газифікацією будинків. Він стверджує, що посадовці "Київгазу" організували ретельну продуману схему нелегального збору коштів. Ви можете назвати цей текст заказухою, можете не вірити, можете подавати в суд... але людина, з якою ми спілкувалися, у відчаї - його бізнес на грані катастрофи.

Мантра про те, що «помаранчева революція не виправдала надій» останнім часом стала чи не магістральною у вітчизняному «хейт-спічі», вона вже сприймається як аксіома, яка не потребує доказів. Я не згоден з такою оцінкою. Революційні підсумки підбивав: Микола ПОЛІЩУК

Хочеш розслабитися, шукаєш пригод - на тебе чекає Київський гідропарк! Десь у такому стилі пасувала би реклама цьому славнозвісному київському місцю відпочинку над Дніпром. Навіть зараз, у вільглу передзимову погоду, Гідропарк живе своїм яскравим життям. Між рукавами Дніпра гуляв: Олесь КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Одного ранку Віталій відчув, що день ще не розпочався, а він уже дуже втомився. "Не хотілося працювати, не хотілося йти на тренування і навіть бачитися з друзями. Наступного дня дуже хотілося спати - усе було, як в тумані. Ще пригадую, що важко було ковтати слину. Горло боліло. В лікарні місць не було, поклали по блату". Лікар сказав: «Вам пощастило. Ми уже отримали «Таміфлю». Ваше життя врятоване». Після препарату у Віталя почалися галюцинації: «Мені уявлялися різні люди, які приходили зі мною попрощатися, а потім… я ніби побачив зі сторони свій похорон". Після всього пережитого не дивно, що наш герой не хоче світити своє ім'я. Історію хвороби вивчала Марта КУЧЕРЯВА, Львів

Каліфорнійський дослідник мегаполісів Майк Девіс пише про соціальні жахи, які ховаються за шикарним архітектурним фасадом міста Дубай. Успіхи у розбудові емірату досягаються завдяки жорсткій системі експлуатації, яка нагадує умови роботи таджицьких гастарбайтерів у Москві. Підготувала: Оксана ДУТЧАК

70 років тому радянські війська увійшли в Західну Україну і Білорусь. Як кожна війна останніх років, ця подія супроводжувалася широкою інформаційною кампанією. Пропонуємо вашій увазі аналіз цієї кампанії, зроблений дослідником російського колоніалізму Євою Томпсон у фундаментальній роботі "Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм" Публікуємо із скороченнями.

В одній зі своїх останніх статей я зробив висновок, що «Україна міцно стала на рейки капіталістичного розвитку». І це дійсно так, від своїх слів я не відмовляюся, проте є одне «але». «Міцно стала на рейки капіталістичного розвитку» не вся Україна, а лише якась її частина. І в цьому нічого дивного, так буває: одна частина суспільства живе в одному вимірі, інша - в іншому, третя - у третьому. Сьогодні поговоримо про ту частину України, яка живе у феодальній реальності. І якщо на великі міста вона не дуже поширюється, то в провінції це видно неозброєним оком. Автор: Антон ЗІКОРА

“Це тобі не американські жінки”, - розповідав у літаку наш гід. - Їм байдуже до твого віку, зовнішності чи навіть грошей. Послухайте: тут ви — товар. До цього я жив у Петербурзі два роки, і тепер більше ніколи не зустрічатимуся з американками, хай мені навіть заплатять!”. ...Три тижні до Різдва. Я сиджу в київському бізнес-готелі з іще тридцятьма чоловіками — переважно американцями пізнього середнього віку. Всі ми слухаємо підкачаного і нестерпно голосного колишнього радіо-діджея, який нам обіцяє, що тут, в Україні, завдяки його шлюбній агенції наше життя зміниться...

Першим моїм клієнтом був 40-зчимось-річний американець на ім'я Кельвін. Чувак усе життя працював в якійсь конторі, за життя наскладав купу грошей, нікуди іх не витрачав, пару собі теж не знайшов, тож вирішив поїхати за нею аж у Київ. Він зустрівся тільки з однією кралею (Кельвін обрав красуню, а та розвернулася, щойно його побачила, ще й нагримала на мене за те, що не відіслали фото клієнта), а потім покинув цю авантюру. Однак у Києві Кельвін чомусь жив і далі - і послугами перекладача продовжував користуватися.