Уже не секрет, що найбільші компанії-монополісти в Україні належать російським бізнес-структурам. Управління такими компаніями здійснюється на азіатський манер: централізація влади в руках ставленика власника і терор підлеглих як метод управління. Відтак, - новий керівник – новий звичай, нові фаворити, інтриги і боротьба. Щодо західних компаній в Україні, - так звана «західна корпоративна культура» як запорука етичного ведення бізнесу і ставлення до персоналу є лише міфом за виключенням «офіційної зарплатні», без конвертів. Корпоративну корупцію досліджував: Павло Контрактович

Продовжуючи дослідувати спорідненість між українськими і російськими ультраправими ми порівняли тексти одних й інших. Під час роботи звернули увагу й на інші важливі паралелі. У вічі одразу кинулася тісна взаємодія членів Соціал-Національної Асамблеї (СНА), ВО «Свобода» та «Патріота України». Лідери обох організацій начебто відхрещуються одна від одної, але їхні члени виходять на спільні акції і дружать у соцмережах. А ще вони цитують Дугіна, мріють про «конфедерацию в составе русского, украинского и белорусского народов» і скуповуються в російському магазині «павого одягу». Автор: Іван Пилипчук

Один з провідних професорів Школи дипломатії при Колумбійському університеті, фахівець з Близького сходу, заявив що студентам, які не читали інформацію з Wikileaks, краще до нього на екзамени не приходити. Найкраще, що може зробити КІМО - відкрити спецкурс по вивченню "Кейблгейта" - 200 тис телеграм ("кейблс") від посольств США в різних країнах. Можливо хоч після цього малограмотні дипломатичні представники від України, які у більшості своїй купують посади за гроші, навчаться коротко і зрозуміло готувати звіти в Київ. Всі інші предмети КІМО можне відмінити, все одно вони мають мало спільного із світовою дипломатією. Автор: Анатолій Бондаренко

"Це ж абсурд, - скажете ви, - Корея не наддержава, а здригання карлика між Китаєм та Японією!". Але факти свідчать про інше: єдина Корея (або навіть Південна самотужки) зможе виступати в ролі світового лідера. Вона вже досягла успіху у ключових галузях суспільного життя. Республіка Корея технізована, розумна, сексуальна і працює більше, ніж будь-яка інша країна на землі. У випадку об’єднання «братніх народів» Сеул безперечно зможе претендувати на статус одного з центрів планети, аргументує часопис "H-плюс". Підготував: Сергій КЛИМКО

У глибині інтернету софт Freenet дозволяє користувачам бути (практично) абсолютно анонімними навіть тоді, коли вони поширюють віруси, розвивають кримінальні зв’язки та виставляють дитячу порнографію. У Глибинній Мережі, куди не пірнають пошукові боти, ховаються збоченці, громадські активісти, злочинці і спецслужби. Зворотній бік Інтернету вивчав дописувач британської "Ґардіан" Енді Бекетт. Підготувала: Оксана ДУТЧАК

Багато людей голосують за кандидата в президенти купують машину (можливо, це їхня найбільша окрема покупка, зроблена на власний розсуд) на основі того, як їм сподобалося, коли вони гримнули дверцятами чи копнули шину або роблячи судження на підставі того, як кандидат дивиться на біг-борді торговець потис їм руку. Автор: Сет ГОДІН, гуру маркетингу і водночас відомий блогер

У жовтні ZaUAorg писав про настрої в штабах основних кандидатів в президенти. Нашим спікером був один політтехнолог, знайомий з українською політичною кухнею. Сьогодні ми ще раз запитали в нього, що ж говорять про вибори ті, хто працює в штабах. Розмовляв: Антон ЗІКОРА

Кажуть, діти – це наше майбутнє: і якщо популярні серед дітей сайти на кшталт "Луркомору", "Форчану" або "Двача" хоч щось нам кажуть про це майбутнє – старшому поколінню буде непросто. Дослідник популярної культури Джейсон Лув вважає, що «всі інтернети» такого типу – це щось на кшталт попереднього перегляду того, куди рухається в найближчому минулому людська свідомість.Підготував: Артем ЧАПАЙ

В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ