Уїллеам Блакер є одним із лічених британців, що являють собою справжній скарб для української культури. Він один із тих подвижників, які, вивчивши українську мову, перекладають літературні твори з неї, та роблять це настільки вправно, що їх друкують. АВТОР: Олекса Семенченко

Десятки років у Північній Ірландії воювали північні ірландці - католики проти протестантів, прихильники незалежності проти тих, хто хотів жити в союзі з Лондоном. Вони билися на демонстраціях, убивали в терактах, саботували, бойкотували і робили інші похмурі речі, які сучасному українцю можуть примаритися хіба що в кошмарах. Але виявилося, що й північні ірландці здатні між собою домовитися - це сталося днями. Як шукати компроміс, вивчав: Тарас ФРОЛОВ

«За найгіршого сценарію Росія теоретично може окупувати Україну, країну можуть розділити на дві частини. Це могло б бути абсолютною катастрофою. Але це не є чимось, чого не можна уникнути... Фактом життя є те, що поруч – Росія, що такі країни, як Німеччина, хотітимуть близьких стосунків із Росією. Питання в тому, який ваш наступний хід у цій шаховій грі?» Про те на чий бік стане Європа в разі конфлікту України і Росії, як жити між Німечиною і Росією розповідає британський депутат, голова Міжфракційної групи із проблем України британського парламенту Джон Ґроґаном

Увечері 30 червня минулого року Кільцевою лінією лондонського метро кружляв поїзд, повний галасливої молодої юрми з торбами, набитими пивом, вином та іншим алкоголем. Випадковим пасажирам пропонувалася випивка - таким чином люди прощалися зі спиртним у громадському транспорті. З 1 липня 2008 року новий мер Лондона Боріс Джонсон запровадив заборону на вживання алкоголю в метро й автобусах, виконуючи передвиборчу обіцянку зробити транспорт безпечнішим. До того дуже багато людей коротали час вечірньої подорожі - іноді вона може тривати до трьох годин - за плящиною пива. Тож дух протиріччя змусив декого оголосити через соціальну мережу Facebook вечірку в метро як оригінальний спосіб прощання з алкоголем.