Матеріали автора Олег Гречух

Відбудовуючи приватні будинки на звільнених територіях, нинішня влада робить це дорожче порівняно з аналогічним будівництвом у Польщі, не враховуючи енергоефективність та ігноруючи постраждалих. Архітектор Олег Гречух аналізує відбудову на Київщині та Херсонщині й порівнює українські проєкти з польськими.

Поки триває війна, Україна не акцентує суспільну увагу на відбудові. За офіційною статистикою, в країні налічується близько 5 млн переселенців, багатьом з них нікуди повертатися згодом і ніде жити зараз. Особливо гостро постає питання житла в деокупованих містах і селах, куди повертаються місцеві мешканці і приїздять переселенці з півдня та сходу.Масштаби руйнувань і вартість відбудови поки що оцінити неможливо. Алгоритми цих процесів перебувають на початковій стадії розробки, проєктні рішення відсутні, про контроль і прозорість щодо витрачання коштів також поки що не йдеться. А без цього міські й сільські адміністрації не можуть якісно підготувати містобудівну документацію. Щоб не просто шукати закинуті ділянки на околицях, а видозмінювати плани міст і сіл, передбачити і них і дороги, й інфраструктурні об’єкти, і громадський транспорт, і робочі місця.Мешканцям багатоквартирних будинків вдається достукатися до допомоги швидше – через ОСББ, Фонд енергоефективності. Особливо, коли коли йдеться про відновлення пошкоджених дахів і вікон, а не відбудову після тотальних руйнувань.Держава не гарантує компенсації навіть тим власникам будинків, хто збирає чеки й самостійно відновлює втрачене. Не запрацювала сповна й програма “Є-оселя”. Будівельна галузь не здатна впоратися з лавиноподібними потребами.Проте є окремі ініціативи недержавних і закордонних фондів, у деяких містах працює державна програма відновлення “United 24”. Нижче наведемо кілька прикладів відбудови в різних містах України. Багато будинків, які зводять зараз, – тимчасові, вони не відповідають будівельним нормам для житлових приміщень. У майбутньому це призведе до повторного витрачання коштів.

Закон про реформу містобудування № 5655, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня, готували задовго до 24 лютого, тому навіть з правками він не бере до уваги військових, безпекових, енергоощадних та євроінтеграційних вимог нового часу, зменшує роль місцевого самоврядування та централізує містобудування.На конкретних прикладах ми спробуємо показати, які зміни закладено в цьому законі та як вони вплинуть на життя українців — зокрема киян, які мешкають у щільно забудованому мегаполісі.

Будівля на Гостомельському шосе, 24/1 після звільнення міста стала “фотозоною” для міжнародних гостей. Біля неї з візитами побували прем'єр-міністр Канади, міністри закордонних справ Латвії, Литви, Естонії, Данії, офіційні делегації зі Швейцарії, Румунії, Північної Македонії, Молдови, Польщі та ООН, соліст і гітарист гурту "U2". Там Kalush Orchestra зняли кліп на пісню "Стефанія”, з якою перемогли на Євробаченні.Що чекає на цей будинок, окрім світової слави? Його відбудова може коштувати мільйони доларів, що не набагато дешевше, ніж будівництво нового "з нуля". Але навіть розпочати цей довгий процес неможливо без проєктної документації, якої взагалі немає.На прикладі цього дому розглянемо проблеми відбудови десятків тисяч житлових будинків, які пошкодили та знищили російські окупанти в Україні.

“Вони”, тобто іноземні делегації, мер міста, влада країни мають звідкілясь швидко знайти кошти та замінити вікна всім постраждалим – на це диво сподіваються багато тих, кому війна зруйнувала якщо не тотально все, до фундаменту, то щонайменше вікна в будинку чи квартирі.

Після деокупації та закінчення бойових дій виник колосальний запит на відновлення житла у містах і селах Київської, Чернігівської та Сумської областей, де 70-80% житла і цивільної інфраструктури сильно пошкоджені, частково зруйновані. І схоже, запекла боротьба за освоєння державних коштів на відбудову вже почалася.

Квітневий ранок, похмуро й прохолодно. Мерзнуть руки — мабуть, більше від емоцій. Готуюся побачити наяву те, що було на екранах телевізорів, на відео та фото в інтернеті. Те, що чулося як недавня артилерійська канонада за десятки кілометрів.Заїзд в Ірпінь новою трасою — тією, що від Академмістечка в Києві до самого повороту на Ірпінь, має такий самий вигляд, як і до війни. Навіть перший блокпост не вражає, бо в лютому 2014 року на цьому самому місці вже був блокпост і спалена вантажівка — пляма від неї досі залишалася на асфальті. Місцеві активісти з Ірпеня тоді відчайдушно закривали в'їзд в Ірпінь від силовиків, які могли завадити перемозі Євромайдану.

Поки не почалося масове повернення мешканців в Ірпінь, Бучу, Гостомель, Бородянку та інші міста Київської області після звільнення від російських окупантів, виникає важливе запитання: що там чекає? Поки триває документування воєнних злочинів проти убитих російською армією мирних мешканців та розмінування, побачити масштаби руйнувань можна згори (за допомогою дронів) та з фото очевидців.

Відома у світі пам’ятка радянського модернізму на лівому березі Києва поряд зі станцією метро “Дарниця” сьогодні завішена строкатою рекламою й оточена купою павільйонів-самобудів. Усередині будівля вже давно переобладнана з порушеннями архітектурних та протипожежних норм – усе заради заробітку на оренді торговельних площ.

Квартири біля Дніпра – гарантовано приваблива столична нерухомість. Якщо поряд метро, то район має всі шанси стати комфортним та дорогим. Але Микільській Слобідці неподалік станції метро «Лівобережна» не пощастило.