Кінець модернізму. Забудова скоро поглине вже спотворений "Дитячий світ"

Відома у світі пам’ятка радянського модернізму на лівому березі Києва поряд зі станцією метро “Дарниця” сьогодні завішена строкатою рекламою й оточена купою павільйонів-самобудів. Усередині будівля вже давно переобладнана з порушеннями архітектурних та протипожежних норм – усе заради заробітку на оренді торговельних площ.

Бурхлива дискусія, що розгорнулась у соцмережах щодо реконструкції до невпізнаваності примітного фасаду з бляшанками – лише верхівка айсберга. Адже невдовзі площа колись головного дитячого універмагу в Україні має збільшитися вдвічі. Нова будівля закладена з порушенням будівельних норм і подальшим руйнуванням громадського простору навколо нього. У чому ж цінність “Дитячого світу”, яким він мав би бути, яким став і що з цим робити?

Наочне зображення деградації міського середовища протягом минулих 15–20 років на прикладі оточення “Дитячого світу”. В лівому куті фото – чотириповерхові споруди: “павільйони”. Проєкти останніх ніхто з чиновників не погоджував, проте вони отримали навіть деякі правоустановчі документи

Сім тисяч “квадратів” дитячих товарів

Головний дитячий універмаг України у Києві будували у 1980-ті роки під монопольну державну торговельну установу. Будівництво тривало десятиріччя на лівому березі Києва поряд зі станцією метро “Дарниця”, куди після його закінчення й переїхав магазин з Хрещатика. Одяг, іграшки та інші дитячі товари вироблялися різними підприємствами, але продавалися на спільній площі, через спільні каси. За мірками тих часів це була найбільша спільна торговельна площа з дитячими товарами в Україні – понад 7000 м2.

До проєктування магазину такого масштабу був залучений один з найбільших проєктних інститутів України – НДІ експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП), а консультантом з технологічних питань (як побудувати залаштунки, склади, як розробити маршрут пересування покупців і перевезення товарів) був всесоюзний інститут у колишньому Ленінграді.

Амбіції були серйозними: перейняти досвід найсучаснішого у соцтаборі на той час універмагу в НДР, адаптувати його до радянських реалій. Для цього розробили першу в Києві залізобетонну 12-метрову балку, довшу за стандартну, щоб опор і перешкод у торговельному залі було якомога менше. Матеріали оздоблення фасаду й інтер’єру також спеціально вироблялися на заводі алюмінієвих конструкцій.

Раптове світове визнання прийшло до Дитячого світу в епоху діджиталізації. У 2019–2020 роках фото й інформація про цей пам’ятник модернізму потрапила у глобальні видання з урбаністики, на одному рівні із закордонними видатними спорудами. Зокрема, глобальне видання Archdaily опублікувало і фото, і матеріал про цю відому модерністську будівлю

Інстаграм-інфлюенсер lerichti, швейцарський архітектурний фотограф, що активно популяризує видатну світову архітектуру, також спеціально приїжджав до Києва, щоб сфотографувати те, що залишилося від “Дитячого світу”

Попри дефіцит товарів та вбогий побут радянських людей, цей торговельний центр створювався претензійно – як потенційний лауреат премій та взірець для підручників і дослідних інститутів. Архітектурне рішення було інноваційним і складним – і не лише через зовнішній вигляд.

Цінність проєкту будівлі: у лаконічності форм, впорядкованості різного типу приміщень, відсутності хаосу на фасадах, доступності для покупців і винятковій пожежній безпеці. Весь вантажний транспорт мав розвантажуватися під землею – жодних вантажівок у полі зору відвідувачів з жодного боку споруди. Натомість від готелю “Братислава” до “Дитячого світу” за задумом мав простягатися впорядкований громадський простір.

Алюмінієві “кристали” – це декоративна оболонка, що кріпиться до широких балконів на кожному поверсі по всьому зовнішньому периметру будівлі. Її функція: безпечна евакуація відвідувачів у випадку пожежі. На балкони виходять стіни універмагу зі звичайними вікнами – окрім торговельних залів, там є офісні приміщення та безліч технічних. Усе це максимально функціональне та продумане

Реконструкція до невпізнання

Минулої весни громада обурилася, побачивши у мережі візуалізацію майбутньої реконструкції “Дитячого світу”, яку показав девелопер, пов'язаний з власником будівлі (ПрАТ “Дитячий світ Київ”). Строкатий новий фасад нагадував контейнеровоз у кольорах “вирви око”.

На захист "Дитячого світу" та подібних йому пам’яток радянського модернізму стали учасники спільнот захисників архітектури: ukrainianmodernism та #SaveKyivModernism. Вони активізували протест містян, не байдужих до цієї спадщини, та висловлювали ініціативу внести Дитячий світ у перелік історичних пам’яток (петиція не зібрала достатньої кількості голосів). Вочевидь, вимушено девелопер погодився на угоду з Національною спілкою архітекторів України, яка також втрутилася у процес, та оголосив конкурс на “покращення”. І хоча у темі конкурсу ніби йшлося про об’ємно-просторові рішення щодо будівлі, врешті усе звелося лише до декорування фасадної частини.

2 жовтня 2021 року в Києві відбувся кількатисячний марш “За Київ”. Серед вимог демонстрантів були: обов'язкове раннє залучення громади на етапі формування завдання: проєктів громадських просторів, реконструкції цінної забудови, обов'язкове конкурсне проєктування публічних просторів, місто без візуального «сміття» (паспорти вулиць та дизайн-код для об'єктів у місті, зокрема МАФів, впорядкування хаотичної реклами)

Автор проєкту “Дитячого світу” архітектор Володимир Залуцький відмовився бути членом журі конкурсу, умови якого не зачіпали проблем із середовищем навколо магазину, запланована прибудова до невпізнання змінювала авторську квадратну форму універмагу, а протипожежна сходова клітка демонтувалася.

Базар у 90-х, хаотична оренда у 2000-х

1990-ті, коли ланцюги постачання зруйнувалися, будівля почала занепадати. Єдиною альтернативою стала оренда торговельних площ. Сьогодні торговельні центри одразу створюються як орендний бізнес – забудовник будує квадратні метри, залучає як довгострокових орендарів продовольчі супермаркети, великі мережі одягу, взуття, побутової техніки, дрібних підприємців.

За роки хижої експлуатації “Дитячий світ” став нагадувати трохи більший павільйон серед “середньовічного” базару з вузькими вуличками – там, де колись був зелений громадський простір з соснами, фонтанами та квітами. Універмаг розмістили на шляху між величезним спальним районом та станцією метро. Тисячі людей сьогодні протискаються через ці нетрі дорогою на роботу та додому

Сьогодні “Дитячий світ” завис між авторською архітектурою, яка не створювалася під здачу в оренду, і необхідністю пристосовуватися до сучасних реалій, в яких не діють норми й правила та відсутня ефективна система контролю за їхнім дотриманням. Цінний фасад на довгі роки закрили дешево надрукованою рекламою, різнокаліберними вивісками та блимавками.

Спільні колись торговельні зали тепер поділили між різними орендаторами, склади й технологія обробки товарів перед продажем суттєво змінилися. Багато продавців опинилися далеко від складів, сходів і вільних проходів, які були родзинкою будівлі у часи її створення. Сходи та евакуаційні балкони уже не працювали згідно з нормами пожежної безпеки, логічне планування було стихійно перероблене.

Стіни обросли добудовами й прибудовами. “Дитячий світ” втратив технічні фонтани для системи вентиляції та охолодження.

Труби з конусними дашками – це не декор. Вони створені для вентиляції гігантського магазину через венткамеру. Під землею перед фасадом магазину було гігантське приміщення – вентиляційна камера. Кілька років тому цю камеру переробили на площу під оренду для великого магазину. З погляду протипожежних норм – дике рішення. Круті сходи, в марші немає проміжного майданчика, замість пандуса – рейки, що звужують шлях евакуації

Навіть у провінційних містечках пожежні інспектори вимагають наявність схем евакуації на випадок НС. “Дитячий світ” сьогодні – це базар, що працює без шляхів евакуації та відповідних схем біля кожного виходу.

Ескалатори – важливі елементи чотириповерхового універмагу. Звісно, що у підземну венткамеру підйомник не був передбачений проєктом. На кожному поверсі їх було по два у центрі зали. Але місця, де вони були розташовані, власники здали в оренду, залишивши по одному на кожен поверх – у закутках

У сучасних торговельних центрах ескалаторів ніхто не ховає. Їх має бути не менше, ніж належить за будівельними нормами, щоб покупці легко і швидко потрапляли на горішні поверхи. Тому найцікавіші й найпопулярніші відділи та “якорі” розміщують якнайдалі від входу. Що більший потік покупців усередині торговельного залу, то більший виторг.

Надурити цифрову систему та порушити Генплан

Ділянка землі, де міститься “Дитячий світ”, має площу 1,6 га й призначена для експлуатації універмагу. З середини 2000-х ця експлуатація призвела до облаштування підвалів під нові магазини та розважальні заклади, розбирання фонтанів, розміщення по периметру МАФів (малих архітектурних форм). Уже постфактум на усе це було отримано МУО (містобудівні умови й обмеження).

Власник будівлі отримав дозвіл збільшити площу забудови на 350 м2, користуючись з підвального поверху, проте на цьому не зупинився.

За даними девелопера, тепер власник хоче збудувати 23 тис. м2 додатково до наявних 20 тисяч та отримати в сумі понад 43 тис. м2.

Як при дозволених 21600 м2 можливо побудувати понад удвічі більше, і жодна прозора і непідкупна електронна система “Дія. Будівництво” e-construction.gov.ua не помічає порушення?

Для вивчення цифр потрібен план поверху та план земельної ділянки у масштабі. Зараз лише підземна частина "Дитячого світу" має 7 тисяч м2. І ця цифра фігурує в МУО. А загальна площа теперішнього універмагу після добудов 2013–2018 роках має трохи більш як 21600 м2 загальної площі, як зазначено в "Дії".

Зараз розкопано котлован на колишній автостоянці й у фонтані, залито фундамент уже поряд з наявним універмагом. Площа цієї нової забудови (при чотирьох поверхах) буде ще понад 20000 м2. Тобто ще один магазин на документи від того, що є. Типу як брат-близнюк дав другому братовій свій паспорт, бо вони ж схожі зовні. Такий простий фокус.

Скріншот з картки будівництва по вул. А. Малишко, 3 у Києві. У техніко-економічних показниках вказана загальна площа після реконструкції, яка на сьогодні відповідає площі наявної споруди універмагу. Площа, яку будуть поряд, впритул до старої будівлі, відсутня у дозвільній документації. Але ж будівництво вже триває, зокрема над землею. Кажуть, що у цивілізованих країнах, та й у діджиталізованій Україні – спочатку погоджують проєкт, отримують підстави для законного будівництва, а потім його розпочинають. Та це не той випадок

Раніше перед будівлею була велика пішохідна зона. У нові часи за стіною з МАФів – велике будівництво, скоро декоративне покриття з фасаду знімуть повністю. Впритул побудують нову споруду

Відсоток забудови ділянки за МУО – 60%, хоча у будівельних нормах вказано, що при громадських центрах мають бути пішохідні вулиці, алеї та променади, а не щільно забудована ділянка.

У випадку з "Дитячим світом" девелопер вирішив забудувати 80% ділянки. Решта 20% залишаться не під площі та фонтани, газони чи (о Господи!) дерева, а під автостоянки та проїзди для вантажного транспорту. В наявного магазину не було підземного паркінгу, радянські люди мали в сотні разів менше авто, ніж сучасні мешканці Києва.

Під землею були склади, інженерні споруди та зона розвантаження. Тепер там також торговельні площі, тому вантажівки будуть розвантажуватися поряд з будівлею, під вікнами житлових будинків, а паркінг для півтори сотні авто передбачений на відкритому даху нового ТЦ. Але, напевно, кілька несвідомих автовласників таки захоче припаркуватися другим рядом на тротуарах.

Фото за грудень 2021 року. В електронній системі "Дія. Будівництво" дозволу на цю забудову немає. Як будували самовільно, так і далі будують. Бетонні квадрати в правому куті – то фундаменти. З-під вікон тих житлових будинків та провулку буде зроблено заїзд на дах нового ТЦ

“Нетрі” замість громадського простору

Цій території (між метро і спальним районом) уже нема чого втрачати. Колись тут мали бути площі, пішохідні алеї. А потім там почали будувати малі архітектурні форми – торговельні центри на 3–4 поверхи. З архітектурою не переймалися, так само як з пожежною безпекою чи урбаністикою.

Транпортно-пересадковий вузол, де було б логічно і комфортно очікувати зручний громадський транспорт, тут також відсутній навіть у перспективі. Власне, транспорт таки є: посеред розбитої й хаотично запаркованої площі розвертаються маршрутки. У людей можна розпитати – де яка стає, та й дістатися якось куди треба.

Рейки у правому кутку – це лінія метро. Під проспектом темний підземний перехід, виходи з нього впираються у МАФи, до яких навіть таблички з поштовими адресами повісили. Дарма що вони – в охоронній зоні метрополітену

Якщо продертися через нетрі, можна дістатися і до зупинок наземного транспорту, і до “Дитячого світу”, і до спального району. Сосновий лісок вгорі там ненадовго – вже незабаром на його місці буде житловий комплекс майже на 1000 квартир, навіть дозволи є.

Вхід до метро “Дарниця”, оточений різнокольоровими самобудами

Вузький прохід поміж павільйонами до “Дитячого світу”

Архітектурний конкурс, щоб узаконити забудову?

Архітектор і народний депутат України від СН Іван Юнаков у своєму інтерв'ю “Економічній правді” назвав Сергія Кучера (має стосунок до забудови "Дитячого світу", бенефіціар ТОВ "КОМФОРТ ХАУЗ ЕДЕЛЬБУРГ") творцем схеми “п'ять доларів за квадратний метр”. Кучер очолював київську ДАБІ (Державну архітектурно-будівельну інспекцію) в часи президентства Януковича. Тоді забудовники платили хабарі за дозвільні документи на початок будівельних робіт і документи про введення в експлуатацію. З часу цієї заяви у пресі жодних юридичних наслідків чи доведених справ у суді немає.

Попри масштабні будівельні роботи: демонтаж огородження з протипожежних балконів, закриття і демонтаж протипожежних сходів, будівництво на шляхах евакуації “Дитячий світ” продовжує працювати. Щоденно там перебувають тисячі людей, а пожежні інспектори не помічають навіть відсутності елементарних планів евакуації на випадок надзвичайних ситуацій.

Паралельно з будівельними роботами забудовник провів спільно з Національною спілкою архітекторів України (НСАУ) всеукраїнський конкурс на зовнішній вигляд фасаду, оплативши їхні послуги та винагороди конкурсантам. Автор “Дитячого світу” Володимир Залуцький, що розробляв проєкт у 1970-х–1980-х роках, звертає увагу, що з ним не погоджували ні добудову до універмагу, ні умови конкурсу, який провели на декорування добудови. Не взяли до уваги і його містобудівні пропозиції з упорядкування хаосу та розвиток громадського транспорту біля "Дитячого світу".

- Попри свій вік, фасад універмагу “Дитячий світ” зовсім не втратив своєї актуальності і є знаковим не тільки для Лівобережжя Києва, – каже Володимир Залуцький. – Зараз національний бізнес (Edelburg development) здійснює за своїм проєктом "реконструкцію", яка знищить цей фасад разом із баштою і громадським простором перед нею. На жаль, Національна спілка архітекторів не тільки не захистила будівлю та її статус, а й за гроші підприємства дружини забудовника провела конкурс, який легалізував проєкт забудовника, а отже, й знищення як об'ємно-просторового вирішення будівлі універмагу, так і північного фасаду.

Хаос породжує хаос

З точки зору Закону про архітектурну діяльність і захисту авторського права – це суттєве порушення. Забудовник взяв на роботу іншого архітектора – Олександра Кумейка, який розробив проєкт, не маючи на це дозволів КМДА, та фактично знищив авторську роботу колеги-попередника. А НСАУ, декларуючи захист авторських прав архітекторів України, провела конкурс, де без згоди двох попередніх архітекторів залучила третього – Дмитра Аранчія до декорування фасаду будівлі, яку він не проєктував.

Тим самим продемонструвавши, що хаос породжує хаос, а роль архітектора – отримувати гроші й виконувати будь-які забаганки замовника, не заглиблюючись у закони та нормативи. Декорування, вибір фарб на будь-яку поверхню – це зовсім не ті задачі, які має вирішувати архітектор і Національна спілка архітекторів. Її статут передбачає просвітницьку і дослідну функцію, допомогу громадськості зрозуміти та знайти законні шляхи розв'язання містобудівних проблем, подбати про безпеку будівель, які проєктують архітектори (зокрема, через видачу сертифікатів та дисциплінарну комісію для порушників законодавства). Архітектор Дмитро Аранчій вважає, що поряд з “Дитячим світом” сьогодні перебувати некомфортно, всередині також: "Адже він запроєктований для торговельних технологій радянських 80-х. Цей торговельний заклад потребує реконструкції, щоб відповідати технічним вимогам сучасної торгівлі. Така реконструкція (зі збереженням автентичних золотавих фасадів) має розпочатись після будівництва нової будівлі торговельного центру".

Предметом конкурсного проєктування були саме фасади нової будівлі ТЦ "Дитячий світ".

Візуалізація фасаду новобудови Дмитра Аранчія у порівнянні з первісним виглядом магазину, що заховався між новобудовами

Але навіщо ж чекати? Що заважає власнику до зведення нової будівлі навести лад з пожежною безпекою, різноколірною зовнішньою рекламою, розблокувати місця, де були ескалатори та входи до магазину? Результат всеукраїнського конкурсу ніяк не змінить хаос всередині та навколо споруди. Запитання автора стосовно деталей проведеного конкурсу Національна спілка архітекторів проігнорувала протягом трьох тижнів, а Головне управління ДСНС України у м. Києві також не надало відповідь по суті про перевірку протипожежного стану “Дитячого світу”.

Отже, мусимо констатувати: Національна спілка архітекторів за кошти забудовника влаштовує конкурс на зовнішній вигляд фасаду, але без жодних зобов'язань та гарантій його втілення. Не реагує на порушення авторських прав двох архітекторів, хоча декларує всеукраїнську боротьбу за захист авторських прав. Також заплющує очі на те, що будівництво ведеться без дозвільних документів, а наявна споруда експлуатується з порушенням пожежних і будівельних норм.

За спробу сфотографувати “Дитячий світ” – обшук

Спроба фотографування фасадів і деталей будівлі, що є архітектурною пам’яткою, викликає агресію у представників адміністрації (не представляються і не мають бейджів). Вони забороняли авторові цього тексту робити це навіть на вулиці, перешкоджали огляду шляхів евакуації та цінних архітектурних елементів. Навіть поліцію викликали, яка, посилаючись на “Закон про поліцію”, провела обшук кишень та вмісту гаманця. Дивна перспектива як для потенційної пам'ятки.

Аналоги у світі

Лондону пощастило: всією нерухомістю у модерністському стилі в районі Барбікан володіє мерія. Сьогодні тут усе так само, як 50 років тому: збереглися і культурний центр, і школа мистецтв, і бібліотека, і вся необхідна інфраструктура для великого і щільного житлового району. І жодної хамської прибудови, жодного “цар-МАФу” чи заскленого балкона, кондиціонера чи дисгармонійної реклами.

архітектура київ Дитячий світ модернізм