Статті

Поки Регіони організовують "антифашистські" мітинги. Лідери про-російських організацій, котрі не визнають ідеї незалежності України і близькі за поглядами до російських фашистів користуються підтримкою влади, супроводжують Януковича і «працюють» у військових училищах. Хоча ця робота не системна і епізодична українські патріотичні організації такої можливості не мають. Феномен казачества досліджував:Петро Буртянський

Фільм називається «Олена». В ньому про боротьбу з собою, що завжди цікаво. Сюжет: хлопець і дівчина, втікають від своїх проблем у Швецію. Тут немає нав’язливої теми про невдоволення власною країною та життям у ній. І тут немає бажання втекти від соціальної несправедливості та нереалізованості як у добірці "Українські злі" та "Україна, гудбай!" І розчарування немає, з яким полишають режисери глядача усе того ж альманаху. Каннський фестиваль розпочинається сьогодні. Фільм дивилася: Вікторія Хоменко

У Києві в результаті Євро-12 аеропорт, як і у Львові терпить збитки. У німецькій пресі навіть є спеціальний вислів: «білі слони», - так називають аеропорти і стадіони, котрі пустують після гучних чемпіонатів. Та київський стадіон на відміну від львівського зводить кінці з кінцями, - завдяки матчам «Динамо». На вертодромі Януковича влаштовують покази мод і прагнуть забудувати нові ділянки дніпровських схилів. Автор: Галина Будівська

Два з половиною роки тому найпопулярніше українське інтернет-видання "Українська правда" відкрило новий "дочірній" розділ під назвою "Історична правда". На цьому сайті публікують матеріали як про загальноісторичні питання, так і на теми, історичне коріння яких пов'язане з сучасною суспільною проблематикою. У квітні редактор та один із чільних ідеологів "Історичної правди" (а також друг і соратник "Текстів") Павло Солодько провів майстер-клас для студентів-журналістів Національного авіаційного університету. Публікуємо конспект цього майстер-класу. "Історична правда" - як усе починалося

Двоє опозиціонерів-міліціонерів, генерал міліції Геннадій Москаль та колишній очільник міліції Києва Віталій Ярема, написали законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне здійснення візуального спостереження за особою)». Документ вивчала Ярослава Мовчун.

Парадокс: трагічні події Другої світової все більше віддаляються від нас у часі, все менше залишається живих свідків цих подій, але прагнення суспільства осмислити та зрозуміти ці події, схоже, тільки посилюється. Чому і навіщо загинула така колосальна кількість людей? Чим керувалися їхні кати, і чи не були вони самі жертвами режимів, у яких жили? Хто переміг і хто найбільше постраждав, і чи можна взагалі тут мірятися перемогами і стражданнями? Заключна глава "Людяність" із книги "Криваві землі" Тімоті Снайдера - саме про це. "Тексти" передруковують її у скороченому вигляді.

Нічого собі сцена: солдат вермахту, вражений жорстокістю українця із допоміжної поліції, наказує йому відпустити єврейську дівчинку. Коли я подивилася цей уривок з німецького фільму «Наші матері, наші батьки» («Unsere Mütter, unsere Väter»), я також обурилася. Проте коли переглянула фільм повністю – усі три його серії доступні на YouTube зрозуміла, що згадана сцена щонайменше вирвана з контексту, а також дуже «вдало» обрізана. Авторка: Інна Завгородня, вільна журналістка, Німеччина

Релігійність українського народу вражає. Вранці в неділю біля однієї з церков Троєщини збираються десятки тисяч людей. Про те, щоб усім вміститися в храмі, мова не йде. Парафіяни виставляють кошики зі скоромним вздовж нескінченної дороги, по якій ходять священики і окроплюють усіх святою водою. А люди йдуть і йдуть. Щоб подивитися, як святкує найбільший спальний масив Києва (300 тисяч - це більше людей, ніж у Чернігові!), TEXTY.org.ua вирушишили до Троєщинської Святотроїцької церкви. Розговлявся: Антон ЗІКОРА, Фото: Олександр СЕНЬКО

Вихідні, погода комфортна – коротше, все кличе в дорогу. Якщо Кам’янець, Хотин і Золоту підкову Львівщини вже об’їжджено, Карпати і печерні міста Криму вже обходжено, варто придивитись до менш відомих пам’яток. Пропонуємо автолюбителям тур по Закарпаттю від автора сайту “Замки України”. Закарпаттям подорожувала: Ірина ПУСТИННІКОВА

Які успіхи України на ниві науково-технічного розвитку? М’яко кажучи, ніякі. Радше навпаки. З позицій науково-технічного прогресу Україна безпрецедентно змарнувала останні 12 років. Про це свідчать нещодавно опубліковані дані Державного комітету статистики. Усі «стратегічні» показники, якщо не залишились на рівні 2000 року, то різко впали. Щоправда, зросла кількість впроваджених нових технологічних процесів. Натомість виробництво інноваційної продукції скоротилось майже у 5 разів. Про що це свідчить? Україна все ще імпортує «винаходи» з-за кордону, але розробляти свої – зась. Текст і графіка: Ярина Михайлишин