Статті

Парадокс: за останні роки витрати на міліцію збільшилися на 50%, а злочинність зросла на 40%. Чи є вихід з цього глухого кута? Ми помітили дивну закономірність: щороку держава виділяє більше грошей (з наших податків) на утримання Міністерства внутрішніх справ - і щороку впевнено зростає кількість злочинів в Україні. Автор: Микола Малуха, Інфопорн

Програма оптимізації прочісувала дані про ціну реклами та кількість глядачів з метою визначити найкращі часові проміжки для тих, хто був у списку Обами, що від ринку до ринку варіювалося – й потім створити рейтинг за найбільшою концентрацією виборців, що вагаються, за найкращими розцінками. Результати вражали. Команді Обами зробити те, що більшість стратегів вважали неможливим – звертатися до виборців, які не визначилися, через телерекламу в передачах, де супротивник не говорив своє. Переклад: Артем Чапай Автор: Джим Рутенберг Джерело: New York Times

Розпочали зі списку з мільйона людей, які підписалися на сайт кампанії через Фейсбук. Команда отримувала доступ до мільйонів імен і облич, які можна було зіставляти зі списками виборців, яких можна переконати. В результаті команда знала ім’я цього виборця, його адресу, расу, стать і рівень доходів. Більш того, кампанія знала, як спрямувати телерекламу на нього конкретно з точністю, про яку раніше годі було і мріяти. Прорив у технологіях зробили програмісти, яких штаб знайшов у списку жертводавців. Після виборів вони подалися заробляти гроші. Переклад: Артем Чапай Автор: Джим Рутенберг Джерело: New York Times

Почнемо по порядку. Бабусю Едіт Піаф звали Емма Саїд Бен Мохамед (вона марокканського походження). Тато Александра Дюма - генерал французької армії - народився на Saint-Domingue (сучасне Гаїті). Мати його було чорношкірою рабинею. Шарль Азнавур - як відомо - вірменського походження. Батьки Клода Лелюша - євреї з Тунісу. У походженні відомих французів розбирався: Євген Лакінський

–Побесились вы, суки, в этом Киеве! Да наш Донбасс, бл..дь, вот всю страну кормит! А вы там нихера не делаете! Только митингуете с вашими луценками-тимошенками! Шо они мне, бл..дь, дали?! А?! Сука-бл..дь, пенсию дали, я тебя спрашиваю, а?! – розлючено кричить до мене одна з макіївських бабусь у полинялому ганчірковому халаті у білий горошок. Донбасу, на відміну від помпезно-злиденних Баку, Душанбе і подібних, суттєво пощастило. Він має шанс поступово переймати від інших українських міст західноєвропейську парадигму розвитку.Автор: Олесь Кульчинський

Чи є кіно в Україні сегментом медіа-бізнесу, чи все ще проявом мистецтва? Це питання залишається у нас риторичним – як для чиновників, що відповідають за «кіношний» світ, так і самих митців, що бідкаються у пошуках фінансування та політично-детермінованої парадигми. Дивився фільм і вивчав історію: Дмитро Рибаков

Сусідні Росія та Білорусь, «готелі all-inclusive» у Туреччині чи Єгипті, а за сприятливих вітрів кухоль пива у Празі. Так виглядає карта подорожей більшості українців. Текст і графіка: Ярини Михайлишин

Жодна з робіт не перевертає свідомість. Режисери поки що не можуть вийти за рамки свого «культурно-національного» оточення і показати історію глибшу. Таку, яка докопується до глибин дущі і досліджує її потаємні куточки. Для наших режисерів середовище– тролейбуси, лікарні, під’їзди, одинокі пенсіонери, важливіші за сюжет. Кіно дивилася: Вікторія Хоменко

Скандал в УПЦ МП навколо афери з продажу Лексусів і пов'язане з цим викрадення монашок вже нікого не здивував. Цікаво інше – в центрі скандалу опинився один з небагатьох «проукраїнських» діячів УПЦ Архієископ Олександр Драбинко. Нагадаємо, що під час хвороби Митрополита УПЦ Володимира проросійське крило усунуло Драбинка із впливової посади. Ми звернулися із прохання прокоментувати ситуацію до одного із відомих експертів, вірного УПЦ МП Юрія Чорноморця, православного теолога, доктора філософських наук, релігієзнавця. Розмовляв: Орест Зог

Для героїв «Істальгії», еміграція – це свого роду спосіб дереалізації дійсності. Не випадково, в фільмі так мало кадрів, покликаних зорієнтувати глядача на місцевості. Міста, в яких відбувається дія, практично невидимі, бо герої там насправді не живуть. Ті, хто виїхав, живе в спогадах, в надії на повернення. Ті, хто ще не виїхав, живуть в думках про перспективу еміграції. Кінокритик: Олександра Киричук