Статті

«А мені шо з тої землі? Да, народ возмущається, бо заднім проходом думає, – міркує Вовчик, підвозячи мене до своєї фірми. – У мене, к прімєру, зарплата п’ять тисяч. У нас більшої ти ніде не знайдеш. Жінку скоротили. Син через год у школу піде, дочка третій клас закончила. Ще від першої жінки пацан підроста. Попробуй проживи і всіх обеспєч. З утра встав – хазяйство, додому вернувся – хазяйство. На вихідних у село – там ше двадцять соток. Думав тракторістом піти. Харашо, у тракторіста за літо виручка восімісят-сто тисяч. А потом цілий год що робить? У году скільки місяців? К єбєням та земля! Хай лучше продають. Може, хоть жить стане лучше». «Дике Поле» вивчав і в народ ходив: Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

Почнемо з того, «Клавку» написано майстерно. Знаю, що слово «майстерно» вже затягане, але як інакше описати цю книжку? Всі герої — як історичні, так і вигадані — тривимірні та складні. Події виглядають справжніми. Київ 1947 року — як живий. Повоєнне життя показано реалістично. Навіть їжу описано так, що хочеться її скуштувати прямо зараз, не відриваючись від книжки. А на останньому Львівському форумі видавців «Клавці» присудили нагороду в номінації «Сучасна українська проза». Автор: Євген Лакінський, автор книги «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді»

У тиждень моніторингу дезінформація про необхідність миру за будь-яку ціну стала найістотнішою темою у виданнях з окупованих територій. Російська дезінформаційна машина використовує події в Україні, підсилює і спотворює обґрунтовані застереження щодо можливого авторитаризму Зеленського і кишеньковості нової Верховної Ради. Як ілюстрації, цього разу використовували розпуск ЦВК, ухвалення закону про імпічмент, призначення нового воєнного прокурора. Багато уваги російські дезінформатори приділили можливості створення ринку землі в Україні і, як наслідок, “загибелі українського села”. Як і раніше, продовжується поширення дезінформації з окупованих територій на теми ЗСУ, мови та російського газу. Період: 9—15 вересня 2019 року.

Дочасні вибори 8 грудня, послаблене і розмазане по міських районах самоврядування і всевладний голова КМДА. Який не обирається киянами, а призначається президентом і може скасувати будь-який акт самоврядування. Така модель управління столицею передбачена законопроектом правлячої партії, зареєстрованим у парламенті. Автор: Богдан Антоненко

Схоже, що кабмін Гончарука банально не зміг підготувати власний бюджет і використав заготовки кабміну Гройсмана. 15 вересня Кабінет міністрів подав до Верховної Ради проект бюджету на наступний, 2020 рік. Ще через два дні документ був опублікований на сайті ВР. Мінімальна зарплатня з 1 січня зросте аж на 550 гривень. Для порівняння - у 2017 році вона зросла на 523, і це була зрада і зубожіння. Учителі сподівалися на підвищення зарплатні з 1 січня на 20-70% - у відповідності до липневої постанови уряду Гройсмана. Адже в ЗеКоманді заявляли, що готові забезпечити це підвищення. Втім, у бюджеті-2020 гроші на це відсутні. Аналізував: Сергій Лукянчук

Під останній обмін потрапили найбільш медійно розкручені в’язні, про яких реально знали і в Україні, і в світі. Зараз в ув’язнені залишаються їхні менш відомі широкій громадськості колеги по нещастю. Скільки їх – достеменно ніхто не знає. СБУ говорить про 227 українців, тоді як український омбудсмен Людмила Денисова заявила про 113 громадян України. Порахувати ув’язнених практично неможливо, тож ми виокремили групи полонених і приблизну кількість в’язнів у кожній із них. Автор: Андрій Гарасим

Те, про що говорять Стус і уповноважена КГБ, — це не історія, це той самий дискурс, в якому ми живемо донині. Фільм вийшов вчасно, він нагадує про те що радянська історія — суцільна пітьма без світлих періодів, що Донбас потребує не особливого статусу, а повернення додому в Україну. Автор: Костянтин Воздвиженський

Хоча люди втомилися від війни, приймати мир на будь-яких умовах вони не хочуть. Працівник коксохіму Альберт Зимненко каже: не варто надавати окупованим територіям особливий статус — краще нехай залишаються у своїй, цитую, «ніщебродській резервації». Замість повітря — розпечена суміш пилюки та вугілля, замість дороги — напрямок, радіоприймач починає божеволіти. На одній хвилі — боротьба українського з сепаратистським мовленням. Автівку хитає на бетонних плитах. Під’їжджаємо до Авдіївки. Автор: Дар’я Куренная.

І дезінформатори з ОРДЛО, й творці українських маніпулятивних новин продовжують активно стежити за роботою Верховної Ради та окремих представників нового Кабінету міністрів. На заваді не стала навіть підвищена увага до обміну полоненими, зняття депутатської недоторканності та тиску на канал NewsOne. Останнє окупаційні ЗМІ навіть зуміли представити як черговий утиск російської мови в Україні. Як завжди, багато дезінформації з’являлось про обстріли з українських територій, також зафіксовані проросійські маніпуляції навколо Медведчука та його домовленостей з Путіним. Період: 2 – 9 вересня 2019 року

Нещодавно вийшло надзвичайно цікаве дослідження на основі вже дещо призабутого кейсу архівів зламаної пошти Владислава Суркова. Дослідити матеріали такого зламу часто важче, ніж хакнути. Це сотні й тисячі документів у різних форматах. Їх усі потрібно прочитати, систематизувати, проаналізувати. Це забирає багато часу. До рук дослідників потрапили матеріали 2014-15 років. Тоді росіяни після провалу Новоросії тільки намацували тактику подальшої війни проти України. В листуванні Суркова можна прочитати, як почали просуватися такі поширені серед українців в останні роки меми, як «Холодомор», «війна олігархів» – це про війну з Росією, відсутність судової реформи. Вибирав: Андрій Гарасим