Статті

У всіх досліджених містах, де є «Опозиційна платформа — За життя», вона входить у «коаліцію» або з «Європейською солідарністю», або зі «Слугою народу». Але ми бачимо, що ЄС таки цурається ОПЗЖ, щонайменше на рівні великих міст. А там, де є «коаліції» ОПЗЖ і ЄС, в останньої невелика фракція, за винятком Полтави. «Слуги» і «порошенківці» також часто співпрацюють між собою.

У 1948 році вкотре підвищили податки. Один двір платив понад 650 рублів в Україні й близько 600 рублів у Росії. До Другої світової, наприклад, для колгоспників Кіровоградщини з 15 червня по 15 серпня мінімум становив 30 трудоднів. День роботи у колгоспі в середньому рівнявся до 0,5 трудодня. Розкріпачення колгоспників у СРСР почалося лише з 1974 року (тоді видали паспорти), коли до бюджету широким потоком потекли нафтодолари.

Онуки та правнуки тих, хто пережив колективізацію, Голодомор, розкуркулення, репресії та війну, після Революції гідності здобули право розпоряджатися зібраними податками й вирішувати, куди рухатися далі. І це право окриляє: у маленьких громадах потроху проростає «Україна здорової людини». Розповідаємо на прикладі Гуменецької громади на Хмельниччині.

Через сім років після початку російської агресії у нас усе ще легально діють відверто проросійські сили, наприклад ОПЗЖ чи партія Шарія. А нещодавно активний учасник «русской весны» на Донбасі та «міцний господарник» Андрій Аксьонов виграв довибори в парламент на прифронтовому окрузі. В країні виходять російські видання, у топонімах багатьох міст домінують імперські наративи Росії.

Якщо запалало у Підгірцях, сусідні громади знають – вони на черзі, зараз підпалять у Дмитровичах, Безрадичах, уздовж траси й всюди навколо Обухова.

Публікуємо в переказі матеріал колишнього голови Державної податкової служби України Сергія Верланова “Податкова політика України після Майдану” для Die Länder-Analysen (ФРН). У ньому він аналізує ефективність реформування української податкової системи протягом кількох минулих років. Верланов також розповідає, які нововведення найближчим часом можуть торкнутися кожного, час яких змін уже втрачено і куди варто рухатися далі.

Книжка Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» вийшла у 2021 році. Мієчка (Соломія) — молода жінка, яка повернулася з-за кордону до будинку свого дитинства, щоб вирішити, як будувати життя далі. Це — не «жіночий роман» і не ностальгічний твір. Героїні живуть у сучасності. Вони поєднані з Європою, але залишаються українками.

Прогнозували розкол Європи через російську вакцину та описували, як ЄС поступово «ложится под РФ»Байден назвав Путіна вбивцею, а отже, тепер президент РФ «может не сдерживаться на донбасском направлении»Маніпулюють інтерв’ю Данилова про блокування каналів МедведчукаПишуть, що Україна «подрывает мирный процесс»Емоційно коментували збільшення статків українських мільярдерівДивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізаціїПеріод: 15—21 березня 2021 року.

Представники української партії атакують українські культурні інституції та запрошують російських співаків. І ні, у цьому разі йдеться не про ОПЗЖ, а про керівника фракції "Голосу" у Раді – політичної сили, що завжди декларувала свою українськість.

Професійні науковці зібрали свідчення та докази для створення рекомендацій у вигляді "запитання-відповідь".